Ранами ЙогоЯ встала вранці рано рано, Сьогодні дуже поспішала. Щоб прочитати знов про рани, Якими зціленою стала.Відкрила Біблію,думками,Вертаюсь в ті тисячоліття. Ось бачу древні міста брами І ери нашої століття.Дорога пилу під ногами, Ось перед натовпом ідеш. Що кричав злобними словами, А Ти скорботний хрест несеш. Юрбу ось я наздоганяю,Вже біля римської сторожі.Ряди народу розширяю, О,Ти знівечений мій Боже!Тебе Ісусе не впізнати, В вінку терновім вид Твій щирий.Кайдани міг Ти розірвати,Гріха, прокляття і невіри. Зціляв, сліпим давав прозріння, Спокій давав і воскресав.Щоби відкрити шлях спасіння,На Себе ношу тяжку взяв.Велике є Твоє терпіння,Ось де смиренню мені вчитись.Текла Кров на сире каміння,Як важко на таке дивитись.Молитву за народ гарячу,«Прости їм!»мовиш,бо шкодуєш.В Твоїх очах я Вічність бачу,Ту,яку людям Ти даруєш..Бичем поранене все тіло,Прибите до хреста в розтяжку.О,як Тобі тоді боліло,Словами передати тяжко.Страждаючи в Невинній плоті,Віддавши дух в останній час,Ти помирав в Своїй скорботіІ стався жертвою за нас.Я встала вранці рано рано, Сьогодні дуже поспішала. Щоб прочитати знов про рани, Якими зціленою стала.АміньАвтор–невідомий;Переклад Ангеліни Ющук @virsh_online