• •Цей тихий вечір вже доходив до кінця,На зміну ньому наступала ніч,Такими ж темними як досі була й ця,Але саме вона стикнулась з зрадниками віч на віч.Сад Гефсиманський бачив так багато,За існування своє тут розмов,Та особлива була ця, і слухав Він завзято,Про що молився пізно так Ісус.А Божий Син прийшов до Батька на розмову,Він з самого початку знав про змову...Він знав для чого це, і чому Він тут,Він вже пройшов, пройшов земниймаршрут.Він знав, що трохи ще- і все скінчиться,І учнів стільки раз попереджав,Просив хоч цей раз на коліна з Ним схилитися,Та кожен з них стомившись просто спав...І піт мов краплі крові з голови стікали,І вже безмовні губи ворушились ледь,А учні все ще тихо, мирно спали,Не знаючи, що Вчителя вже піджидає смерть...Із зброєю і смолоскипами в руках ідуть судити,Того, чиє сумління плям не мало,Вони домовились раніш це все вчинити,Та все можливості для них не випадало...І ось ідуть, мов до розбійника з мечами,Вони ідей вини перебирали в вечір той чимало,І рішення- вина Його в богозневазі,Всю заздрість до Ісуса вилили в наказі…Його побили…Він терпів нестерпні болі,Плювали у лице, і ніби на рани солі,Царем й пророком називали,Бʼючи в лице «Скажи же хто?» прохали…Ну а Пилат за все обрав дорожчим,Земні звання, багатство і імʼя,Народ із фарисеями охоче,Кричали: «Ісусу одягни тернового вінця»Всі знехтували єдиним Божим СиномХоча ще вчора славили «Оссана!»Сьогодні ж вони таким ганебним чином,Карають того, хто достойний лише пошани…І тяжкий хрест, гріхів усього світу,Несе Ісус до гори власного розпʼяття,Він знав, що на Голгофу шлях ітиме,Щоб зняти із людей гріха прокляття.Марія вбита горем гірко плаче,Чи знала вона, що Ісуса- Сина,Будуть на хрест цвяхами прибивати,Вона ж як ніколи буде безсила…Народ як на видовище зібравшись,Дивились й насміхаючись казали:«Він рятував усіх, а сЕбе врятувати,В Його напевне не лишилось сили»Він знав усе, і що земля тремтіти буде,І що покається в останню мить розбійник,Він знав, що вірити в Його ніхто не буде,А фарисеї вже давно повісили на Нього цінник.Він знав все наперед, та без сумніву,Обрав дорогу жертви за людину,І в Гевсиманії із Батьком на розмові, хоча точила болі течія,Він рішення своє усе ж промовив: Хай буде воля, Боже, лиш Твоя…Автор: Велінець Діана @virsh_online