Вінницький блог N2 | Пару років тому у Вінниці якась хороша людина задумала зробити бізнес....

Пару років тому у Вінниці якась хороша людина задумала зробити бізнес. В принципі, а чого нє?⠀⠀Допустім, з дитинства дівчинка захоплювалася шиттям - шила лялькам всякі наряди, які були в 100 разів кращі за те гімно, яке шила людям замість одягу радянська промисловість. ⠀⠀Потім дівча в шкільні часи отримало від бабці першу швейну машинку Зінгер, яку бабця отримала від свого баті, який отримав її у німців, бо більше брать було нічого, а така була традиція. ⠀⠀Пройде ще років десять і от вже дівчина завершує навчання в коледжі і стає швейою на Володарці. Мощно так тарабанить років 20-25, дослужується від "принеси-подай" до знаної авторітєтної тьотки, яку слухають усі від А до Я, а Леонід Гавриш її лічно вітає на день народження, а не по телефону. Леонід Гавриш - це такий легендарний дєд, який багато років керував легендарною вінницькою швейною фабрикою "Володарка".⠀⠀Помирає Гавриш, наша жіночка потихеньку обживається сім'єю, вже і її дитина виросла та пішла в світ моди, а чоловік так-сяк тримає бізнес на центральному ринку - торгує кормом для кошенят. Тєма хоч і не оборотиста, але маржинальна.⠀⠀Вирішують всією сім'єю властися в новий проект: пошиття і ремонт одягу. Оця головна жінка стає главним менеджером, СЕО так сказать, її дочка бере на себе все оперативне управління, а батя інвестує тисяч сто гривень у всякі машинки, оверлоки, нитки з голками.⠀⠀Знімають вони офіс на Гоголя. Акуратно все там розставляють, миють підлогу і наче все готово до відкриття!⠀⠀Остався один штрих - вивіска. Значить, бере наша авторитетна та заслужена родина якийсь макєт, шурує до прінтера, там його друкує і акуратно вішає на вікно, щоб кожен прохожий дивився на цю вивіску і знав, що там...⠀⠀АТЕЛ'Є?⠀⠀Ател'є блять?!⠀⠀Та як же блять можна все життя єбашити на тих нещасних роботах, потім батрачити на тому базарі, купити ті швейні машинки і оверлоки, зняти офіс і всадити там людей, щоб отак просто без зазрєнія совісті вішати вивіску⠀⠀АТЕЛ'Є?!⠀⠀Чому не атил'є, отел'є, атіл'є, атиллє?⠀⠀Ціную кожного вінницького бізнесмена, але ніколи не зрозумію, чого деякі бізнесмени не цінують себе і свій бізнес. ⠀⠀АТЕЛЬЄ! ⠀⠀А потім хтось казатиме, що я зануда.Так і є.