Вінницький блог N2 | Війна не війна, а треба якось і футбол підтримувати — такі думки завжд...

Війна не війна, а треба якось і футбол підтримувати — такі думки завжди вітають у будь-якого срєднього олігарха будь-якого регіону України.Бо як не крутіть, як футбол — це про хоч щось, що може відволікти дитину від інстаграму, а чоловіка від тік-тока. Вінницька "Нива" переживає зараз не найкращі часи, скажу вам відверто, бо усі серйозні олігархи або потіряли доходи с продажу канфєт за бугор, або бояться тюрьми та вимелися з України, або перестали співать на стадіонах "Молоду вовчицю" та вийшли на пенсію в Германію. Через це фінансове цунамі вінницької "Ниви" перетворилося на якусь калюжечку, яка ось-ось висохне. Даже переживаю, що авторам отої величезної книжки про історію вінницької "Ниви" вже не буде чого писати через 2-3 тома. Власне, про що пост? Він про пам'ять і про добро. На фото ви бачите приміщення Музею вінницької "Ниви" на момент "зараз". По відчуттям, як наче там жили років 40 бомжі, а потім коли останній бомж все-таки переїхав у краще приміщення, то оце видали під музей:)Ціна вопроса 100 000 гривень. Це архі-дофіга в часи війни, тут нічого казать. Але це символічна сума для тих, хто хоча би раз був в дитинстві на стадіоні і хоча б раз кричав вінницьку кричалку:) про пиво і "Ниву".Уявіть, що саме зараз можна купити квиток в своє минуле. І віддати шану майстрам вінницького футболу. Навіть в часи війни, а що поробиш.Ну а хто буде фінансіровать такі речі, як не прості люди? У Ахмєтова грошей нема, Коломойський ледь-ледь форшмак може осилить і то со скидкою. Порошенко усі гроші потратив на колеса. Новінський все віддав РПЦ на бентлі, Жеваго взагалі сидить під підпискою прло невиїзд з Франції.Тому якщо хтось бажання має підтримати Музей вінницької "Ниви", то я картку куратора лишу в першому коментарі. Якщо у кого такої можливості немає, ну нічого: я чуть закинувся.