Інтерв’ю з Антоніною Кальченко, яка адаптувала методику вимірювання сенсу українською мовою.В червні 2026 року на нас чекала прекрасна подія КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ВИМІРЮВАННЯ СЕНСУ (КМВС), The Comprehensive Measure of Meaning (CMM by Hanson & VanderWeele, 2021), була адаптована А.Кальченко українською мовою.Ми вирішили поговорити з Антоніною Кальченко і дізнатись трохи більше. Зустрічайте перше інтерв’ю з авторкою адаптації. ***1. Чому вирішили робити саме це дослідження2 роки тому в університеті нам треба було обирати тему для бакалаврської роботи. Я, знаючи про потребу в розвитку логотерапії в Україні, навіть не мала шансу запропонувати хоча б дотичну до логотерапевтичної тему, оскільки не було методик, які були б адаптовані українською і дозволяли виміряти сенс. Адаптувати та використовувати просто перекладені теж не можна було. Це викликало відчуття роздратування, обурення та розпачу.2. Під час адаптації чи виникали труднощі перекладу окремих пунктів опитувальника, пов'язані з культурними або мовними особливостями українського контексту?Так, дякую, в команді працювало 4 перекладачки, і складові домену спрямованості всі перекладали по-різному. Там місія була і напрямком, намір - призначенням, і цілі - напрямком і завданнями також. В процесі зворотнього перекладу піддомени мінялись місцями (також mission vs purpose vs meaning vs sense). Це відобразилось пізніше і в статистиці сильною кореляцією. Окрім цього, ми намагались якомога менше використовувати запозичених з англійської слів, як-от зв'язність замість когерентності для автентичності та зрозумілості при використанні.3. Наскільки, на вашу думку, КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ВИМІРЮВАННЯ СЕНСУ (КМВС) може бути корисною у роботі з військовослужбовцями, ветеранами та особами, які пережили травматичний досвід?На мій погляд, КМВС буде особливо корисною для роботи з такими категоріями людей, оскільки, щонайменше, проходження опитувальника мимоволі змусить людину замислитись про свої сенси у житті. А так зазвичай і починається зцілення.4. Які обмеження мало ваше дослідження щодо вибірки, і які додаткові психометричні дослідження української версії КМВС ви вважаєте необхідними у майбутньому?4. В якості перспектив розвитку вбачаю тестування методики на більшій за розміром (від 1000 осіб) та більш збалансованій вибірці (менша диспропорція класів за статтю та освітою); частково це потрібно також і для дослідження того, як методика та її факторна структура поводяться в залежності від різних соціодемографічних показників. Також адаптація дає величезне поле для подальших досліджень ефективності психотерапевтичних інтервенцій (порівняти показники КМВС до та після 10 логотерапевтичних зустрічей, наприклад). Тримаємо кулачки, щоби частина цих перспектив стала реальністю в моїй магістерській роботі. Буду рада бажанню колег доєднатись до цього наукового внеску.5. Як ви бачите перспективи використання КМВС у дослідженнях ціннісно-смислової сфери особистості та посттравматичного зростання в умовах сучасної України?КМВС - методика комплексна та доволі стабільна в часі. Я вбачаю в ній великий ресурс та потенціал для розвитку логотерапії в Україні загалом. Я бачу це як ефект метелика. Люди тепер досліджуватимуть сенс, писатимуть про це в своїх роботах із посиланням на Франкла, респонденти цікавитимуться способами покращення своїх результатів тесту, шукатимуть та дізнаватимуться про логотерапію та житимуть якісніше та сповнене сенсом життя, що призведе до створення всіма нами кращого місця для життя на цій планеті. Ось так з обурення та розпачу однієї людини може народитись щось прекрасне в цьому світі, вибір завжди за нами.6. За що ви любите логотерапію?За те, що вона була частиною мого життя ще задовго до того, як я її для себе відкрила.Дякуємо за цю неймовірно важливу роботу.Дякуємо за цю розмову.Якщо вам корисні такі розмови — поставте ❤️, будемо робити ще.Поширюйте наш канал🌻💙💛 @viktorfranklukraine