Вікторія Гриб

Підтримка прифронтових регіонів – надважливе завдання. Днями Уряд оголосив про старт відповідної програми. Утім, я на цьому наголошувала ще від початку своєї каденції у 2019 році. Тішуся, що нарешті почнуть робити кроки у вирішенні проблем на прифронтових територіях.Мої пропозиції стосувалися наступних проблем людей:я наполягала на запровадженні спеціальних податкових пільг, доступних кредитів та стимулів для бізнесу, щоб зберегти та створити нові робочі місця у прифронтових регіонах. Адже без роботи та перспектив люди вимушені залишати рідні міста.Тарифне питання – одне з найболючіших. Я неодноразово піднімала питання про необхідність державних субвенцій для покриття боргів та підтримки комунальних підприємств, які опинилися на межі виживання.Що пропонує Уряд сьогодні?Представлена програма враховує багато з цих аспектів. Зокрема, йдеться про підвищення зарплат для медиків, вчителів та держслужбовців, страхування життя та здоров'я, пільговий пенсійний стаж, будівництво шкіл з укриттями, а також податкові пільги та гранти для бізнесу.Вітаю цей крок Уряду. Багато з цих ініціатив перегукуються з тим, що я та мої колеги пропонували роками.Тепер головне – щоб ця програма не залишилася на папері, а була швидко та ефективно реалізована. Щоб кожна гривня дійшла до людей.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X

Як врятувати «Укрзалізницю» і захистити пасажирів. Друзі, моє з'ясування стосунків із “УЗ” отримало логічне продовження. Занурившись у проблеми з квитками, я глибоко вивчила фінансовий стан компанії. І те, що я побачила, пояснює і дефіцит квитків, і багато інших проблем.Сьогодні УЗ перебуває у критичному стані. Постійні обстріли руйнують інфраструктуру, а обсяги перевезень впали вдвічі. Водночас, «Укрзалізниця» продовжує виконувати надважливу соціальну місію – тримає тарифи на довоєнному рівні. При цьому витрати самої УЗ шалено зросли, а прогнозований збиток на 2025 рік сягне 22 мільярдів гривень. Коштів на зарплати для 176 тисяч залізничників вистачить лише до осені. Якщо нічого не робити, нас чекає неминуче і різке підвищення вартості квитків.Але рішення є. І воно не вимагає підвищення тарифів.Незабаром Верховна Рада розглядатиме законопроєкт №13439-3. Він пропонує збільшити Резервний фонд держбюджету на 8 мільярдів гривень. Це дозволить оперативно, за рішенням Уряду, дофінансовувати залізницю: перекрити гострий дефіцит коштів та профінансувати термінове відновлення зруйнованих вузлів, як-от у Синельниковому та Лозовій. Це – наш шанс зберегти стабільну роботу УЗ і доступні ціни для людей.Спрямувати кошти на підтримку залізниці, від якої залежить економіка та обороноздатність, – це абсолютно логічне і справедливе рішення.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X

Продовжуємо підтримувати медичні заклади у прифронтових регіонах, і сьогодні, що дуже символічно у День молоді, вся наша увага прикута до Лозової. Не так давно саме місто Лозова зазнало найбільш масованого та жорстокого удару за весь час повномасштабної війни, що вочевидь посилює навантаження на місцеву інфраструктуру та, в першу чергу, на лікарів.Напередодні спільно з нашими міжнародними партнерами – благодійними організаціями Ukraine Aid та MedWish International ми відшукали можливості підтримати тутешню міську лікарню. Сьогодні ми з радістю передаємо велику партію комплексної допомоги, яка суттєво посилить її можливості у порятунку життів. Для хірургії та реанімації – сучасна лазерна система, монітори життєво важливих показників, дефібрилятори, кисневі концентратори та ноші.Для терапії та реабілітації – небулайзери, пульсоксиметри, спеціальний підйомник Хойєра та тренажер для відновлення пацієнтів.Окрім того, передаємо функціональні ліжка для тривалого догляду, медичний одяг, хірургічні бокси, витратні матеріали для лабораторії та багато іншого.Кожен апарат та кожен пакунок з матеріалами – це наша віра в стійкість Лозівської громади. Це інвестиція в життя, яка дозволить медикам працювати ефективніше в надскладних умовах постійних загроз.Щиро вдячна нашим американським друзям з MedWish International та Ukraine Aid, і особисто засновнику Ukraine Aid Деннісу ДеСантісу, за цю системну та життєво необхідну підтримку.Окрема і величезна подяка всьому колективу КНП «Лозівське ТМО». Особливо хочу відзначити Голову молодіжної ради Лозівської громади Бориса Прокопенка, який і звернувся до мене з проханням допомогти. Його активна громадянська позиція, ініціативність та небайдужість до вирішення нагальних проблем свого міста – чудовий приклад для наслідування.Підтримка таких незламних міст, як Лозова, залишається нашим найвищим пріоритетом.

Марно сподіватися, що партнери безстроково підтримуватимуть Україну фінансово. Довгострокове зростання української економіки можливе насамперед завдяки інвестиціям. А для того, щоб вони з’явилися, потрібен не лише стійкий мир, а й передбачувані умови для бізнесу.Просто припинення бойових дій – недостатньо. Жоден серйозний інвестор не прийде в країну, де немає верховенства права, де “правила гри” змінюються щодня, а вивести прибуток – це квест із десятками бюрократичних рівнів.Ключове сьогодні:✔️ Верховенство права – інвестор повинен бути впевнений, що його активи захищені судом, а не телефонним дзвінком.✔️ Стабільність "правил гри": часті зміни податкового законодавства чи регуляторних норм роблять будь-який довгостроковий бізнес-план неможливим.✔️ Валютні обмеження – жоден інвестор не вкладатиме гроші, якщо не буде впевнений, що зможе легально вивести отриманий прибуток.Нам потрібні не компанії-одноденки, які прийдуть "освоїти" гроші на відбудові та зникнуть, а стабільний бізнес, що створюватиме робочі місця на роки та сплачуватиме податки в наш бюджет. А для цього потрібні прозорість, стабільність і захист прав інвесторів.

Стійкий мир в Україні можливий лише за умови збереження суверенітету та надання міцних, дієвих гарантій безпеки від країн-партнерів. Це категорично не має бути щось на кшталт Будапештського меморандуму. Війна не має повторитися.Що означають справжні гарантії безпеки?Насамперед, це юридичні зобов'язання. Нові угоди мають містити чіткі, зобов'язуючі механізми реагування у разі повторної агресії.Безпека також неможлива без сильної економіки. Гарантії мають включати економічну підтримку, інвестиції та доступ до ринків.У цьому контексті можна тільки вітати зусилля Президента Трампа, спрямовані на досягнення миру. Адже найважливіше – аби не гинули люди. Негайне припинення терору проти українських міст є абсолютним пріоритетом, і якщо такий крок можливий на взаємних умовах, його варто розглядати. Це не зрада, а збереження найціннішого – людських життів.Світ остаточно перейшов у фазу багатополярності. Початок діалогу Штатів з РФ, активізація Китаю та країн Глобального Півдня – це ознаки нової реальності, в якій Україна повинна навчитися грати складні партії на кількох шахівницях одночасно. Зараз важливо уникати чорно-білих оцінок. Навіть жорсткі кроки, як потенційні мита, є скоріше інструментом тиску та запрошенням до діалогу.Саме тому наша стратегія має полягати у проактивній дипломатії. Ми не можемо бути об'єктом перемовин, де нашу долю вирішують без нас. Ми маємо бути їхнім активним суб'єктом, чітко артикулюючи, що будь-який мирний план для нас прийнятний лише за умови дотримання принципу збереження суверенітету. Ми повинні використовувати кожен майданчик – від військового до дипломатичного – для посилення своїх позицій.Наша мета – сталий мир, який гарантує безпеку для майбутніх поколінь.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X

Вже третій тиждень триває хаос навколо квитків на потяги "Укрзалізниці". Соціальні мережі переповнені скаргами пасажирів, які не можуть придбати квитки навіть у перші хвилини після старту продажів. На тлі цього ажіотажу "Укрзалізниця" вдалася до експерименту, який ще більше ускладнив ситуацію для багатьох українців, – запровадження верифікації через "Дію.Підпис" для купівлі квитків на низку популярних рейсів.Це рішення, яке в компанії пояснюють боротьбою з перекупниками, на ділі стало стіною для мільйонів громадян, обмежуючи їхнє право на пересування.В Україні відсутній закон, який би зобов'язував кожного громадянина мати смартфон, встановлювати додаток "Дія" чи отримувати цифровий підпис. Це є добровільним вибором. Таким чином, позбавлення людей базової послуги через відсутність "Дії" є прямим порушенням принципу рівноправності, закріпленого у статті 24 Конституції України.Від цього рішення свідомо постраждали найменш захищені верстви населення: пенсіонери та люди зі звичайними кнопковими телефонами, мешканці сіл та невеликих міст, де часто є проблеми з якісним інтернет-покриттям, громадяни, які не мають ID-картки чи закордонного паспорта нового зразка, необхідних для генерації "Дія.Підпису". Іноземці та особи з посвідками на проживання старого зразка, для яких система верифікації також може бути недоступною.Намагаючись виправдати дефіцит квитків, "Укрзалізниця" заявляє про рекордний попит, де на одне місце претендує 4-5 пасажирів. Однак замість того, щоб шукати комплексні рішення всередині компанії для боротьби зі спекулянтами, керівництво перевізника обрало найпростіший шлях – переклало відповідальність на пасажирів.З 1 серпня, після хвилі критики, "Укрзалізниця" скоротила перелік поїздів, де потрібна верифікація через "Дію", до трьох: №29/30 Київ — Ужгород, №12 Львів — Одеса та №27/28 Київ — Чоп. Також було залишено можливість придбати квитки в кількох касах у великих містах для тих, хто не може скористатися "Дією". Проте, це не вирішує проблему системно, а лише створює додаткові незручності.Критики зазначають, що замість діалогу та пошуку реальних шляхів подолання квиткової кризи, лунають лише спроби виставити тих, хто ставить незручні питання, "захисниками перекупів". Така позиція керівництва державної компанії є неприпустимою. Проблема залишається невирішеною, а тисячі українців і надалі стикаються з неможливістю реалізувати своє право на вільне пересування країною.P.S. Все ще чекаю від “УЗ” відповідь на своє депутатське звернення.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X

Сьогодні вночі місто Лозова на Харківщині зазнала найбільш масованого та жорстокого удару за весь час повномасштабної війни. Росіяни били по критичній інфраструктурі. Є загиблий та поранені, серед яких, що найстрашніше, – діти.Лозова – чудове місто з неймовірними, стійкими людьми. Як і багато інших громад в Україні, вона стикається з серйозними викликами, а ця жахлива нічна атака лише посилює навантаження.Проблема поглиблюється системною кризою в комунальній сфері. Через «заморожені» ще у 2021 році тарифи та неефективний механізм державної компенсації, у підприємств теплопостачання Лозової утворився величезний фінансовий розрив. Це створює пряму загрозу для стабільності майбутнього опалювального сезону.Ця проблема є загальнонаціональною. Станом на 1 квітня 2025 року загальний борг держави перед підприємствами ЖКГ сягнув 64,7 млрд грн. Схожа криза назріває й у сфері водопостачання.Нічний удар – страшне свідчення того, чому таким прифронтовим містам, як Лозова, потрібна наша максимальна увага та підтримка. Особливо у сфері медицини. Кожен удар по інфраструктурі – це додаткове навантаження на лікарів, які рятують життя в надскладних умовах.Саме тому ми не припиняємо нашу роботу. Від початку повномасштабної війни завдяки співпраці з нашими міжнародними партнерами та благодійниками Ukraine Aid та MedWish International в Україну прибуло вже понад десять великих контейнерів з медичним обладнанням та гуманітарною допомогою. І саме тому життєво необхідно, щоб ця допомога системно надходила в такі стійкі міста, як Лозова.Ці проблеми потребують негайних рішень. Я звертаюся до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з наполегливим проханням втрутитися в ситуацію та невідкладно розробити механізми допомоги для таких громад, як Лозова. Не можна залишати міста сам на сам із кризою, посиленою щоденними ворожими атаками.Мої щирі співчуття родині загиблого. Якнайшвидшого одужання всім постраждалим. Дякую рятувальникам, комунальникам та медикам за їхню самовіддану працю.Окремо хочу висловити вдячність Борису Прокопенку, Голові молодіжної ради Лозівської громади, за активну громадянську позицію, ініціативність та небайдужість до вирішення нагальних проблем у Лозовій.У такий складний час надзвичайно важливо мати молодих лідерів, які не чекають, а діють – підтримують громаду, тримають зв’язок з людьми, допомагають залучати увагу до критичних питань свого міста.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X

Люди, які не володіють фактами, часто дозволяють собі неконструктивну критику. Особливо коли йдеться про роботу релокованих українських адміністрацій окупованих громад. Відзначити добру справу, підтримати позитивним відгуком – чомусь це нині не в тренді.Але я вважаю, що такі шаблони треба ламати. Бо за огульною критикою ми ризикуємо знецінити титанічну роботу, яка рятує долі. Тому сьогодні – про конкретні справи, а не порожні слова. Про роботу української команди Маріупольської міськради для своїх людей.Пам’ятаєте, я писала, що наш головний ресурс – це люди? Так от, соціальне житло – це один з ключових інструментів, як цей ресурс зберегти й підтримати. Завдання просте і водночас надскладне: дати тим, хто втратив усе, гідні умови, щоб вони залишилися в Україні та відчули опору рідної держави.І Маріупольська міська рада це робить. Їхній проєкт «ЯМаріуполь.Житло», підтриманий Урядом Франції та Міжнародною організацією з міграції – це реальна допомога маріупольцям.Що саме вони роблять?Беруть занедбані гуртожитки й перетворюють їх на сучасне, комфортне житло. Це не тимчасові притулки, а повноцінні квартири-студії з усім необхідним.Нещодавно у Дніпрі завершили реновацію 5 корпусів Українського державного університету науки та технологій. Результат: 192 нові кімнати-студії з меблями та технікою. Створені зони для відпочинку, розвитку та роботи. Для кого це житло? Для найбільш вразливих: родин військових та полонених, багатодітних сімей, людей з інвалідністю та пенсіонерів. Для тих, хто потребує підтримки в першу чергу. Такі ж осередки вже працюють у Києві. Загалом понад тисячу маріупольців отримали дім.Це блискучий приклад, як залучати міжнародних партнерів і швидко вирішувати найгострішу проблему переселенців. Це доказ того, що релоковані адміністрації можуть і повинні бути ефективними.Тому коли наступного разу ви почуєте від "диванних експертів", що це "марні витрати", згадайте цей пост. Це не витрати. Це інвестиція в українців. У наше майбутнє. І такі проєкти потрібно не критикувати, а брати за приклад та масштабувати на всю країну.Бо Україна – це люди. І кожен, хто отримав дім та підтримку, – це ще одна цеглинка у фундамент нашої стійкості та майбутньої відбудови.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X

За снарядами та танками не можна забувати про головне – про людей. Коли говорять про економіку на "військових рейках", дехто уявляє лише заводи зі зброєю. Але наш головний ресурс, який ми стрімко втрачаємо, – це люди.Сьогодні мільйони українців втратили все: і дім, і роботу. Якщо ми не будемо ними опікуватися, якщо не створюватимемо умови для життя тут, в Україні, то хто завтра вироблятиме ті самі снаряди? Хто відбудовуватиме країну?Окремі диванні експерти тиражують маячню про неефективність працівників релокованих українських адміністрацій окупованих громад. Це повна нісенітниця. Як і фінансування програм підтримки українців, ВПО, роботи тисяч відданних своїй справі працівників релокованих українських адміністрацій, центрів підтримки, як-от "Я Маріуполь", — це не просто "витрати бюджету". Це інвестиція в людей. Забезпечити житлом, допомогою та підтримкою тих, хто постраждав найбільше, — це наш прямий обов’язок і питання національної безпеки. Бо без людей не буде й держави.Я бачу, яку титанічну роботу роблять ці люди. Медична та психологічна допомога – це не просто «соціалка». Це те, що тримає людей, дає їм надію і зберігає зв'язок з Україною. Це і є наш сильний тил.Наша сила – не тільки в кількості снарядів, а й у згуртованості суспільства. Підтримка тих, хто постраждав найбільше – це не другорядні витрати. Це пряма інвестиція в нашу стійкість і в наше спільне майбутнє.Бо підкреслюю – Україна – це перш за все люди.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X

13% житлового фонду – пошкоджено або повністю знищено від початку війни. За цією цифрою – мільйони людських доль. Це 2,5 мільйона домогосподарств, у яких відібрали дах над головою.В Києві відбувся Міжнародний форум «Житло для постраждалого населення: партнерство заради сталих рішень».Фактично, це була стратегічна сесія, учасники синхронізували зусилля всіх, хто може і повинен долучитися до вирішення цієї колосальної проблеми.Про що говорили:🔹 Еволюція програм компенсації.🔹 Доступне іпотечне кредитування.🔹 Сучасне соціальне та орендне житло.Моя позиція – не існує єдиного шаблону вирішення проблем для всієї України. Потреби у Харкові, Львові та невеликій громаді на Чернігівщині – різні. Саме тому варто приділити увагу досвіду муніципалітетів. Вони знають, де є закинутий гуртожиток, який можна відновити, як допомогти родині переселенців з ремонтом покинутої хати в селі, як поєднати надання житла з потребами місцевих підприємств у робочих руках. Завдання – надати громадам більше повноважень, ресурсів та експертної підтримки.Фундамент для всього – прозоре законодавство та єдина стратегія.Як член ТСК з питань ВПО, я маю водночас переконання – всі ці проєкти залишаться розрізненими ініціативами без міцного правового фундаменту. Він має стати тією "конституцією", що встановить чіткі правила для всіх. Ще одна важлива тема – варто законодавчо закріпити фундаментальне право людей на компенсацію за знищене та пошкоджене майно, зокрема, в прифронтових регіонах, а також на тимчасово окупованих територіях. Ми не говоримо про конкретні механізми чи суми – це справа інших, спеціальних законів. Але прописати саму гарантію, саму рамку в законі – наш обов'язок. Я не втомлюся повторювати, що будівництво нового житла - це процес тривалий, дорогий і часто ускладнений земельними питаннями. Як альтернатива, можливо нарешті запровадити механізм справедливої компенсації за втрачене житло, що дозволило б придбати житло на вторинному ринку. Це часто швидше та дешевше. Детальніше – за посиланням.📩Підписатися в Телеграм😎Facebook🕊Instagram 👥X