моя любов до моди почалася зі стрітстайл брендів. я ріс на снікерхедській культурі, дощовиках polizei від vetements, лонгах anti social social club, червоних шкарпетках 424, колаборації supreme та louis vuitton, жовтому ремені off white... і може більшість з цих брендів актуальність вже втратили, а я позбувся своєї колекції nike air max (у мене були найнішеві), але в моєму серці назавжди буде місце для стрітверу. навіть, коли я на підборах та з укладкою, особливо, коли я на підборах та з укладкою.аналізуючи себе зараз, зрозумів ще одну причину своєї уже сучасної любові до стрітверу (окрім ностальгії) – так люди реально вдягаються. як в новій колекції syndicate, я ношу дурацьку шапку, задерту на плечі сорочку (в кращих традиціях рафа сімонса і демни), занадто довгі брюки, що збирають всі калюжі, кепку, аби нічого й нікого не бачити. в цій колекції лейтмотивом стала вода (дощ, море, річка), яку бачимо в кольорах, принтах і виборі струмуючих тканин. дуже чекаю, коли поступить в продаж. не буду писати, що я братиму, бо ще розкупите до мене.і ще, ця колекція нагадала мені, що не такий вже я привередливий. просто треба зробити гарні речі і класний сучасний стайлинг;)