"ми можемо поговорити про одяг, будь ласка?" – такий сьогодні отримав на пошту матеріал від стефф йотки, яка зараз працює в журналі i-d. хоч сам текст починається з того, що під час london fashion week всі жаліються на загальний так-собі рівень, бо звикли до розваг на показах, в цілому стефф пише про те, що ніхто більше не хоче дивитися на, власне, одяг.навіть мене це протверезило: я в моді, бо в першу чергу люблю одяг. а більшість контенту навколо моди зараз говорить про стрітстайл, front row, які селеби прийшли на показ, який вайб бренд має та з чим він асоціюється. тут ми певно упираємося в парадокс: контент – це основне джерело генерування уваги, а сам по собі одяг, здається, все ще цікавить дуже обмежене коло людей. тож інституції, які опікуються модою – тобто видання – мають акумулювати цю увагу, бо вона приносить їм гроші. нещодавно для skvot писав матеріал про те, чому мода стала модною. цей пост – продовження цієї рефлексії. здається, що поступив call from inside the house. за традицією, популярність моди мала різко спасти після піку, який ми очевидно спостерігаємо останні декілька років. раз вже industry insiders починають про це думати, то мабуть скоро так і станеться. залишуться тільки задроти і фрікі, як було раніше!!