Особливості роботи св. Миколая в умовах війни. Звісно, він був чемним, як всі українські діти. Тому цієї ночі ледь заснув, очікуючи, що цього разу не проспить моменту, коли під подушкою з’явиться дарунок. Поки нарешті перестав вовтузитися, сон зморив і того, хто мав здійснити передачу від Миколая. Прокинувся десь о третій - найкращий час завершити місію цієї ночі. Пакет від «Абабабгаламага» з подарунками від видавництва і не лише виявися таким шорудким, що мало не збудив малого. Ну, вже нарешті є, все під подушкою. Виконано, можна знову спати. Та тільки умостився в своєму ліжку як десь далеко прогреміло. Розкотисто, неначе грім у травні. Ясно що не гроза у таку пору- знову суки луплять. У нашому глухому закапелку сирен не чути, тож те, що уже годину як повітряна тривога дізнався, глянувши у нет. Будити чи хай поспить ще? Лежиш, вслухаєшся у ніч і молиш Бога, аби минуло. Згадуєш, що теж був чемним хлопчиком, як українці всі в цілому. Тож заслужили цього року:«300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць».