Два роки я не міг прийняти одне важливе рішення і заплатив на це 4 місяцями в ліжку.

Мені було 48.
26 років я будував мережу центрів хореографії — шість центрів у чотирьох містах.
В якийсь момент відчув, що втратив інтерес до бізнесу. І майже до життя.

А Рішення було таке: відпустити старе й піти в нове. Я його не постійно відкладав.

Чому відкладав?
Старе давало фінансовий тил. Я знав там усе: як заробити, як розкласти по полочках, звідки візьмуться гроші наступного місяця.

А на питання «на чому ти будеш заробляти там?» відповіді не було.

І поки відповіді немає, нервова система утримувала мене там те вважала за безпечніше.
Але ціна за це - здоров'я.

Я продовжував робити те, що було зрозуміло. Відкривав ще один філіал.

Коли ви щось відкладаєте, ви зазвичай не сидите без справ. Ви дуже зайняті іншим.

так прийшла спочатку хронічна втома, Потім знецінення.
Я ці сигнали ігнорував по повній схемі.

Потім запалення сідничного нерва — і 4 місяці я лежав і не вставав, бо біль був неймовірний.

Коли я нарешті пішов у медитацію подивитись, що зі мною відбувається,то перше, що я побачив, що моє тіло лежить наче бетон. Воно не дихає.

Ось що я зрозумів тоді. Головою ми можемо собі все пояснити, а моє рішення уперлось в тіло і не пропускало його.

Якщо ви роками не приймаєте одне рішення
- звільнити людину,
- закрити напрям,
- запустити те, що давно готове,

у вас вже формується ціна цього. Просто вона поки виглядає як втома.

Завтра, у четвер, 15 жовтня, 19:00 за Києвом — відкритий розбір.

Тема: рішення. Подивимось, де саме в тілі стоїть ваш стоп і яка історія за ним стоїть.

Без оплати. Запису не буде.

Посилання буде тут у каналі.
Приходьте зі своїм рішенням.