Ми з дружиною підняли ціну за заняття танцями до найвищої в місті.

Чи покинули займатися діти танцями? ні!
Але поступово почали приходити інші батьки.
Це був початок 2000 -них.

Моя мрія була - повести дітей на чемпіонат Світу.
А це не тільки тренування. Це дорогі костюми. Це дорога. Це готель за кордоном.

Якби у нас була низька ціна, то до нас приходили б дітей, які цього не потягнуть.
І тоді діти нікуди не їдуть, тому що нема з чим виїхати.

Тому ми приняли таке рішення - бути найдорожчими.

У 2007 році - ми були серед полу фіналістів на чемпіонаті Світу серед 150 команд.

Так ми багато працювали над цим і тренувалися, але без фінансів, цього ніколи б не сталося.

Кілька днів тому я переслухував Алекса Хормозі — він розбирає, що відбувається з бізнесом, коли власник знижує ціну.

Ланцюжок такий. Клієнт менше вкладається, бо дешево дісталось.

Менше цінує. Гірше робить те, про що ви домовились. Результат у нього виходить слабкий. І далі до вас приходять ті, кому буде мало за будь-яких умов.

І в самому кінці він каже річ, після якої я зупинив запис.

Щоб наважитись назвати високу ціну, треба перемогти власні сумніви.
Вірити в те, що ви робите, настільки, щоб не розсипатись,

Звідки цю впевненість узяти, він не сказав.

А ось тут починається те, чим я займаюсь.

Бо в людей, які до мене приходять, із впевненістю у свій продукті все гаразд. Вони знають, що дають результат, у них є клієнти й відгуки. Але не вистачає впевненості у собі.

І тоді ціна називається зі знижкою, або взагалі за відгук,

1 жовтня, четвер, 19:00 за Києвом відкритий розбір. Тема — ціна.

Беру 3–4 ситуації учасників і розбираю, що відбувається в тілі в ту секунду, коли треба назвати суму, і звідки це взялось.

Хто хоче розібрати власну ситуацію напишіть мені слово РОЗБІР.