Основні моменти, обговорені до цього часу:Специфіка професії: Ксенія пояснює, що поведінкова ветеринарія — це галузь, близька до психіатрії, яка базується на глибокому розумінні нейробіології та ментального здоров'я тварин (03:45 - 07:05). Унікальність українського досвіду: Спікерка зазначає, що рівень звукового та вібраційного навантаження в Україні є унікальним і не має аналогів у світовій ветеринарній практиці, тому стандартні західні методи реабілітації потребують адаптації (07:05 - 13:21). Унікальність українського досвіду: Спікерка зазначає, що рівень звукового та вібраційного навантаження в Україні є унікальним і не має аналогів у світовій ветеринарній практиці, тому стандартні західні методи реабілітації потребують адаптації (07:05 - 13:21). Вплив на організм: Хронічний стрес призводить до запальних процесів, зниження когнітивних здібностей та порушення здатності тварини до навчання. У такі моменти будь-яке дресирування є недоречним і навіть шкідливим (24:26 - 26:47). Важливість сну та спокою: Сон є ключовим механізмом відновлення нервової системи. Спікерка наголошує, що головна мета допомоги — забезпечити тварині можливість толерувати загрозу та швидко відновлюватися, а не обов'язково досягти глибокої седації (57:39 - 58:40). Заспокійливі засоби: Будь-які препарати, від нутрицептиків до рецептурних засобів, мають призначатися виключно фахівцем після аналізу стану конкретної тварини, оскільки індивідуальна реакція може бути різною (1:01:05 - 1:07:28).
1. Campylobacter2. Salmonella3. Clostridium perfringens4. Clostridioides difficile5. Pathogenic E. coli6. Yersinia7. Mycobacterium8. Helicobacter-associated upper GI disease9. Dysbiosis після антибіотиківE. Харчові1. Food allergy2. Food intolerance3. Adverse food reaction4. Різка зміна корму5. Надлишок жирів6. Низька засвоюваність корму7. Молоко/лактоза8. Ласощі9. Людська їжа10. Неправильний домашній раціон11. BARF-associated infection12. Надлишок або дефіцит клітковини13. Осмотична діарея через кормові компонентиF. Панкреатичні1. EPI2. Хронічний панкреатит3. Гострий рецидивний панкреатит4. Панкреатична неоплазія5. Панкреатичні псевдокісти6. ТріадитG. Гепатобіліарні1. Холангіт2. Холангіогепатит3. Біліарна обструкція4. Холелітіаз5. Жовчний сладж6. Хронічна гепатопатія7. Портосистемний шунт8. Портальна гіпертензія9. Пухлини печінки/жовчних шляхівH. Ендокринні / метаболічні1. Гіпертиреоз2. Цукровий діабет3. CKD / уремічна гастроентеропатія4. Гіпоадренокортицизм — рідко5. Гіперкальціємія6. Гіпокаліємія7. Гіпокобаламінемія8. Дефіцит фолатів9. Системна гіпертензія як супутня проблема10. Серцева недостатність з кишковим набряком — рідкоI. Неоплазії1. Small cell lymphoma2. Large cell lymphoma3. Аденокарцинома тонкої кишки4. Аденокарцинома товстої кишки5. Ректальна аденокарцинома6. Мастоцитома7. GIST8. Лейоміома9. Лейоміосаркома10. Плазмоцитома11. Нейроендокринна пухлина12. Поліпи13. Метастатичне ураження кишечника14. Перитонеальний карциноматоз15. Мезентеріальна лімфома/лімфаденопатіяJ. Медикаментозні / токсичні1. Антибіотики2. НПЗП3. Кортикостероїди4. Хіміотерапія5. Тіамазол/метимазол6. Лактулоза7. Магній8. Залізо9. Калій10. Антигельмінтики11. Нутрицевтики12. Рослинні токсини13. Побутова хімія14. Зіпсована їжа15. Мікотоксини16. Важкі метали5. НАЙКОРОТШИЙ ВІКОВИЙ ПРІОРИТЕТМолода кішка — першочергово думати про:1. Giardia2. Tritrichomonas foetus3. Cystoisospora4. Гельмінти5. Харчова непереносимість6. Різка зміна корму7. FPV / FCoV / FeLV / FIV8. Campylobacter / Salmonella9. Adverse food reaction10. Вроджені / ювенільні ентеропатіїКішка середнього віку — першочергово думати про:1. Food-responsive enteropathy2. IBD / chronic enteropathy3. Паразити, якщо не виключені якісно4. Хронічний коліт5. Дисбіоз6. Панкреатит7. Холангіт / тріадит8. EPI9. Гіпокобаламінемія10. Early lymphomaСтара кішка — першочергово думати про:1. Intestinal lymphoma2. IBD vs small cell lymphoma3. Гіпертиреоз4. CKD / уремічна гастроентеропатія5. Хронічний панкреатит6. Тріадит7. Холангіт / гепатопатія8. EPI вторинно до панкреатиту9. Аденокарцинома / інші пухлини10. Медикаментозні причини / поліпрагмазія6. ПРАКТИЧНА ДІАГНОСТИЧНА МАТРИЦЯДля хронічної діареї у кішки бажано оцінювати:1. Вік2. Тривалість діареї3. Тонкокишковий чи товстокишковий характер4. Частоту дефекації5. Об’єм калу6. Наявність слизу7. Наявність свіжої крові8. Наявність мелени9. Тенезми10. Втрата ваги11. Апетит12. Блювання13. Поліурія / полідипсія14. Доступ на вулицю15. Групове утримання16. Нові тварини в домі17. Дегельмінтизація18. Вакцинація19. Зміна корму20. Ласощі / людська їжа21. Медикаменти22. Антибіотики в анамнезі23. НПЗП / стероїди24. FeLV/FIV статус25. CBC26. Біохімія27. Електроліти28. Загальний T4 у старших котів29. fPL / DGGR-ліпаза за показаннями30. TLI для виключення EPI31. Кобаламін32. Фолати33. Фекальна флотація34. Giardia antigen / ELISA35. ПЛР-панель калу за показаннями36. Tritrichomonas foetus PCR37. УЗД черевної порожнини38. Товщина кишкової стінки39. Збереження або втрата шаруватості кишки40. Розмір мезентеріальних лімфовузлів41. Печінка / жовчний / підшлункова42. Ендоскопія з біопсією43. Повношарова біопсія, якщо потрібно відрізнити IBD від lymphoma або якщо ендоскопія неінформативна
3 головні сучасні досягнення в лікуванні діабету у котівЛікування цукрового діабету у котів довго асоціювалося з інʼєкціями інсуліну, частими вимірюваннями глюкози та постійним стресом для власника і тварини.Але останні роки принесли кілька важливих змін, які поступово роблять контроль діабету зручнішим, точнішим і менш травматичним.1. Інгібітори SGLT2 — пероральні препарати для котівОдним із найважливіших проривів стали препарати з групи інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера 2 — SGLT2.До них належать бексагліфлозин у таблетках та велагліфлозин у формі перорального розчину. Ці препарати вже схвалені FDA для лікування цукрового діабету у котів.Як вони працюють?У нормі нирки фільтрують глюкозу, а потім значну її частину повертають назад у кров. Білок SGLT2 відповідає приблизно за 90% цього зворотного всмоктування глюкози.Коли ми блокуємо SGLT2, частина глюкози не повертається в кров, а виводиться із сечею. Завдяки цьому рівень глюкози в крові знижується.Основні переваги:• препарат дається перорально• зазвичай 1 раз на день• не потребує інʼєкцій інсуліну на старті у певної групи котів• має низький ризик гіпоглікемії, якщо використовується як єдина терапіяАле важливо: ці препарати підходять не всім котам. Перед призначенням потрібно виключити кетоацидоз, тяжке зневоднення, важкі супутні хвороби та оцінити загальний стан пацієнта.2. Нові базальні інсуліниДругий важливий напрям — використання базальних, тобто надтривалих, інсулінів.У гуманній медицині такі інсуліни створені для більш рівномірної дії протягом доби. Вони мають передбачуваніший профіль і краще імітують базальне виділення інсуліну.Для котів це особливо цікаво, бо у здорових котів секреція інсуліну має більш тривалий базальний характер, а постпрандіальні піки після їжі виражені не так різко, як у деяких інших видів.Серед таких препаратів вивчають:• інсулін гларгін U300• інсулін деглюдекАле тут є нюанс.У котів тривалість дії цих інсулінів коротша, ніж у людей. Наприклад, у дослідженнях інсулін деглюдек мав середню тривалість дії близько 621 хвилини, а гларгін U300 — близько 871 хвилини.Тобто, попри назву “надтривалі”, у більшості котів ці препарати, ймовірно, не забезпечують стабільний контроль глюкози при введенні лише 1 раз на добу.Практичний висновок: це перспективний напрям, але схеми ще потребують уточнення. На старті такого лікування бажано використовувати безперервний моніторинг глюкози або вести пацієнта разом із ветеринарним ендокринологом.3. Безперервний моніторинг глюкози — CGMТретє велике досягнення — системи безперервного моніторингу глюкози.CGM — це датчик, який встановлюється на тіло тварини і вимірює рівень глюкози в міжклітинній рідині. Зазвичай він може працювати до 14 днів.Чому це важливо?Раніше для контролю діабету часто потрібно було робити криві глюкози: багаторазові проколи, забір крові, стрес у клініці, вплив стресової гіперглікемії.CGM дозволяє бачити значно більше:• як змінюється глюкоза протягом дня• чи є нічні падіння глюкози• чи працює обрана доза інсуліну• чи є небезпечні епізоди гіпоглікемії• як організм реагує на їжу та лікуванняДля котів це особливо цінно, бо стрес у клініці може суттєво підвищувати глюкозу і спотворювати результати.CGM робить контроль діабету більш точним, менш інвазивним і значно зручнішим для власника.ВисновокСучасне лікування діабету у котів поступово змінюється.Ми вже маємо:1. Пероральні препарати SGLT2 для певної групи котів.2. Нові базальні інсуліни, які активно вивчаються.3. CGM-системи, що дозволяють контролювати глюкозу без постійних проколів.Але головне залишається незмінним: лікування діабету у кота має бути індивідуальним.Не кожному коту підходять таблетки. Не кожному коту достатньо одного типу інсуліну. І не кожен високий рівень глюкози означає однакову тактику лікування.Тому найкращий результат дає не просто препарат, а правильна діагностика, моніторинг і адаптація схеми під конкретного пацієнта.
Задають питання про SGLT2 для лікування діабету у котів. То ж дам коротку відповідь. Інгібітори SGLT2 у котівІнгібітори SGLT2 — це пероральні препарати, які знижують цукор не через інсулін, а через ниркову втрату глюкози із сечею. Вони блокують натрій-глюкозний котранспортер 2 у проксимальних канальцях нирок, тому частина профільтрованої глюкози не всмоктується і виводиться із сечею. Для котів у США FDA-схваленими препаратами є бексагліфлозин і велагліфлозин, але саме для раніше не лікованих інсуліном котів з неускладненим діабетом.ОСЬ ПЕРШЕ І ВАЖЛИВЕ - цей препарат тільки для стабільних солодких новачків.Ключове обмеження: ці препарати не замінюють інсулін фізіологічно. Вони знижують глюкозу, але не усувають дефіцит інсуліну. Тому якщо у кота вже є кетоз, ДКА, анорексія, зневоднення, тяжкий супутній стан або виражене схуднення — це не кандидат для старту SGLT2, а пацієнт для інсуліну й стабілізації. FDA окремо попереджала, що Bexacat і Senvelgo можуть підвищувати ризик ДКА або еуглікемічного ДКА, який легко пропустити через відсутність вираженого високого рівня цукру.
🐈 Старіння котів: що показало 7-річне дослідженняСтаріння у котів — це не просто “вік у паспорті”. З віком у тварин значно зростає ризик хронічних хвороб, поєднання кількох патологій одночасно та смертності.У проспективному поздовжньому дослідженні спостерігали 209 котів середнього віку протягом майже 7 років. Кожні 6 місяців тварини проходили ветеринарний огляд. Загалом було проведено 1241 огляд.📌 Найчастіші вікові зміни та захворювання:🦷 Захворювання зубів — 84%Це найпоширеніша проблема у котів старшого віку. Саме тому регулярний огляд ротової порожнини та стоматологічна діагностика мають бути частиною планового чекапу.🦴 Аномалії при ортопедичному огляді — 82%У більшості котів з віком з’являються зміни з боку опорно-рухового апарату. Часто власники не помічають біль, бо кіт просто менше рухається, менше стрибає або більше спить.❤️ Шуми в серці — 59%Це не завжди означає важке захворювання, але такий симптом потребує уважної оцінки, а в багатьох випадках — ехокардіографії.⚠️ 96% котів мали хоча б одну патологічну знахідку під час ветеринарного огляду.Ще важливіше те, що поліморбідність була дуже поширеною:84% котів мали два або більше захворювання протягом періоду спостереження.Тобто у старшого кота часто є не “одна проблема”, а цілий комплекс змін: зуби, суглоби, серце, нирки, ендокринна система, м’язова маса, вага.📉 За час дослідження смерть настала у 28% котів, а медіана тривалості життя становила 15,2 року.Окремо дослідники відмітили важливі фактори ризику смертності:🔹 у породистих котів ризик смертності був приблизно вдвічі вищим;🔹 коти з втратою м’язової маси вже у середньому віці також мали вищий ризик смерті;🔹 стан тіла та м’язів у середньому віці впливав на подальше старіння.💡 Головний висновокПіклування про здорове старіння кота потрібно починати не тоді, коли тварина вже “стара”, а значно раніше — із середнього віку.Регулярні огляди, контроль ваги, оцінка м’язової маси, стоматологічна допомога, оцінка болю, аналізи крові та сечі, вимірювання тиску й кардіологічний скринінг можуть суттєво впливати на якість і тривалість життя кота.🐾 Старший кіт не повинен просто “доживати”.Він може жити довго, комфортно й без хронічного болю — якщо вчасно шукати проблеми, які він сам нам не покаже.https://www.frontiersin.org/journals/veterinary-science/articles/10.3389/fvets.2026.1813450/abstract
Це схема ушкодження гепатоцита при токсичному або гіпоксичному стресі.На малюнку показано, що пошкодження клітини печінки може піти двома шляхами:1. Reversible injury — зворотне ушкодженняКоли мембрана клітини утворює bleb — випинання мембрани, але цей bleb відшнуровується / shedding.Тобто:ушкодження цитоскелета → утворення мембранного bleb → bleb відділяється → плазматична мембрана знову “запечатується”У цьому випадку частина внутрішньоклітинних ферментів виходить назовні, але клітина виживає.Саме це пояснює, чому при пошкодженні печінки можуть підвищуватися ферменти в крові, наприклад:ALTASTLDHінші цитозольні ферментиАле це ще не завжди означає загибель гепатоцита.2. Irreversible injury — незворотне ушкодження / смерть клітиниЯкщо bleb не відшнуровується, а розривається / rupture, тоді відбувається:розрив мембрани → масивний вихід ферментів → лізис клітини → некроз / смерть клітиниТобто тут вже не просто “витік” ферментів, а реальна загибель гепатоцита.Що запускає цей процесПраворуч показані основні механізми, які ведуть до руйнування цитоскелета гепатоцита:Гіпоксія, дефіцит субстратів, мітохондріальні токсиниВони викликають:↓ ATPА дефіцит АТФ порушує роботу клітини, мембранних насосів і цитоскелета.Оксидативний стресВикликає:↓ тіолів / глутатіонуЦе сприяє формуванню неправильних дисульфідних зв’язків у білках цитоскелета.Підвищення кальцію всередині клітини↑ Ca²⁺Активує ферменти, які пошкоджують мембрани, білки й цитоскелет.ТоксиниДеякі токсини можуть ковалентно зв’язуватися з білками цитоскелета, прямо порушуючи його структуру.Центральна ідея схемиУсе сходиться до одного ключового механізму:Порушення цитоскелета гепатоцитаПісля цього формується bleb — мембранне випинання.Далі можливі два варіанти:Bleb sheddingзворотне ушкодження, клітина виживаєBleb ruptureнезворотне ушкодження, лізис і смерть клітинКлінічний сенсПідвищення печінкових ферментів у крові не завжди означає масову загибель клітин.Іноді ферменти можуть виходити при зворотному ушкодженні мембрани, коли гепатоцит ще живий.Але якщо пошкодження сильніше — гіпоксія, токсини, дефіцит АТФ, оксидативний стрес — тоді membrane blebs розриваються, і це вже веде до некрозу гепатоцитів.
Ось короткий науковий огляд брахіцефалічного обструктивного дихального синдрому (BOAS) та обґрунтування комплексної хірургічної корекції (ніздрів, піднебіння та мигдалин).### Науковий огляд: Комплексний підхід до лікування BOASБрахіцефалічний синдром — це патологічний стан, притаманний собакам із вкороченою мордою (мопси, французькі та англійські бульдоги), що характеризується критичним звуженням верхніх дихальних шляхів.#### 1. Анатомічні компоненти та механізм обструкціїОсновними первинними дефектами є: * Стеноз ніздрів (звуження входу). * Подовжене та потовщене м'яке піднебіння (перекриває голосову щілину). * Гіперплазія мигдалин та вивернуті гортанні мішечки (вторинні зміни через негативний тиск).#### 2. Обґрунтування комплексної операціїСучасна ветеринарна медицина (зокрема за методиками, що згадуються у фахових джерелах як "multilevel surgery") наполягає на тому, що корекція лише однієї ділянки (наприклад, тільки ніздрів) часто є недостатньою. * Ринопластика (корекція ніздрів): Зменшує опір повітря на вході. * Стафілектомія (пластика піднебіння): Видалення надлишкової тканини м'якого піднебіння є критичним, оскільки саме воно створює найбільшу перешкоду для ламінарного потоку повітря. * Тонзилектомія (видалення мигдалин): У брахіцефалів мигдалини часто гіпертрофовані та виходять із крипт, створюючи додаткову механічну перешкоду. Їх видалення в комплексі з пластикою піднебіння значно покращує прогноз.#### 3. Висновок щодо "правильності" підходуЗ наукової точки зору, одночасна корекція ніздрів, м'якого піднебіння та мигдалин (за показаннями) вважається «золотим стандартом». Це дозволяє радикально знизити внутрішній тиск у дихальних шляхах і запобігти колапсу гортані в майбутньому.### Рекомендовані наукові джерела (References): 1. Fasanella, S. P., et al. (2010). *Brachycephalic airway obstructive syndrome in dogs: 90 cases (1991–2008).* Journal of the American Veterinary Medical Association. (Підтверджує вищу ефективність комплексного втручання). 2. Dupré, G., & Heidenreich, D. (2016). *Brachycephalic Syndrome.* In: Veterinary Surgery: Small Animal. Elsevier. (Детально описує техніку стафілектомії та корекції мигдалин). 3. Trappler, M., & Moore, K. (2011). *Canine brachycephalic airway syndrome: surgical management.* Compendium: Continuing Education for Veterinarians.Вирізання (корекція) м'якого піднебіння разом із пластикою ніздрів та видаленням мигдалин є патогенетично обґрунтованим і найбільш ефективним методом лікування BOAS.
🚑 Стабілізація тварини після ДТП до направлення у стаціонар ВРІТ.Дорожньо-транспортна травма — одна з найчастіших причин тупої травми у собак і котів. Такі пацієнти можуть мати як очевидні ушкодження — біль, кровотечу, переломи, рвані рани, — так і приховані, але критичні проблеми: гіпоперфузію тканин, системне запалення, поліорганну дисфункцію та респіраторні ускладнення.Основне завдання на первинному етапі — швидко виявити загрози життю та розпочати стабілізацію, не погіршуючи кровотечу. Для цього застосовують принцип damage control resuscitation — контрольовану реанімацію з акцентом на: 🔹 контроль кровотечі🔹 обережну інфузійну терапію🔹 раннє знеболення🔹 за можливості — використання препаратів крові📌 Первинна оцінка проводиться за схемою XABCD:X — зовнішня кровотечаНасамперед потрібно негайно зупинити зовнішню кровотечу, якщо вона загрожує життю.A/B — дихальні шляхи та диханняОцінюють наявність задишки, тахіпное, ціанозу, ослаблення або посилення легеневих шумів, стридору, апное.У пацієнта після травми дихальні порушення слід вважати респіраторними, поки не доведено інше.C — кровообігБліді слизові, подовжений CRT, слабкий пульс, зміни свідомості, тахікардія або брадикардія, гіпотермія — ознаки порушення перфузії.У травматичного пацієнта це слід розцінювати як ймовірний геморагічний шок, поки не доведено інше.D — неврологічний статусОцінюють рівень свідомості, реакцію зіниць, наявність парезу, паралічу, судом, дефіциту черепних нервів.Покрокова стабілізація1. КисеньУсім пацієнтам із підозрою на респіраторну недостатність, травму грудної клітки або ЧМТ слід забезпечити додаткову оксигенацію.Кисень можна подавати через flow-by, кисневу клітку, катетер або інтубацію — залежно від стану тварини. Важливо мінімізувати стрес.2. Внутрішньовенний доступПотрібно якнайшвидше встановити широкопросвітний і короткий катетер, щоб забезпечити ефективне введення болюсів.Якщо периферичний доступ неможливий, можна розглядати інші варіанти, але при підозрі на ЧМТ з яремним доступом треба бути обережними.3. Інфузійна терапіяПри травмі перевага надається малооб’ємній реанімації, щоб відновити перфузію без посилення кровотечі.Можна використовувати: 🔹 ізотонічні кристалоїди 10–15 мл/кг протягом 10–15 хв🔹 або 7,5% гіпертонічний розчин 3–7 мл/кг протягом 10–15 хвМета — покращити тканинну перфузію, не “збиваючи” тромби і не викликаючи надмірного підвищення тиску.4. Контроль артеріального тискуУ пацієнтів із кровотечею доцільна пермісивна гіпотензія:🔹 систолічний тиск 80–90 мм рт. ст.або🔹 середній артеріальний тиск 50–60 мм рт. ст.Це дозволяє підтримувати мінімально достатню перфузію тканин і одночасно знижує ризик посилення кровотечі.⚠️ Але при черепно-мозковій травмі гіпотензії допускати не можна:систолічний тиск має бути >90–100 мм рт. ст., щоб зберегти перфузію мозку.5. Препарати кровіЯкщо є можливість, при геморагічному шоку слід рано розглядати використання препаратів крові.Гемостатична реанімація включає: 🔹 еритроцити + свіжозаморожену плазму у співвідношенні 1:1Але навіть якщо у клініці немає банку крові, це не повинно затримувати первинну стабілізацію та направлення.6. АнтифібринолітикиПри тяжкій кровотечі можуть бути корисними препарати, що зменшують фібриноліз і покращують стабільність згустку.У собак описане використання: 🔹 транексамової кислоти🔹 амінокапронової кислотиОднак це не є обов’язковою частиною початкової стабілізації в умовах загальної практики.7. ЗнеболенняАдекватне знеболення — обов’язкова частина допомоги.Найкращий вибір при гострому травматичному болю — повні агоністи μ-рецепторів, зокрема: 🔹 метадон🔹 фентаніл🔹 гідроморфонБупренорфін можна використовувати при легшому болю.Буторфанол не рекомендований, оскільки забезпечує слабкий аналгетичний ефект у таких пацієнтів.
Так, якщо говорити чесно, то мазь Унісан не виглядає якимось абсурдним або “порожнім” препаратом, на мою думку краще ніж Санодерм, яким мажуть все, да і топічно, хлоргексдин краще ніж антибіотик місцево. У її складі є 1% хлоргексидину біглюконату і 5% оксиду цинку, плюс допоміжні компоненти. І в цілому цей склад виглядає логічно.Хлоргексидин — це антисептик, який давно використовується у ветеринарії для місцевої обробки шкіри. Так, у дослідженнях частіше фігурують вищі концентрації, особливо у шампунях чи розчинах, але 1% — це теж цілком робоча концентрація для місцевого антисептичного ефекту. Тобто це не якась “взята зі стелі” цифра.Оксид цинку тут, на мою думку, теж має своє місце, бо він дає підсушувальний, захисний і бар’єрний ефект. Особливо це логічно там, де є мацерація, поверхневе подразнення, невелике мокнуття або пошкодження шкіри.Тому сказати, що Унісан взагалі не має сенсу, я б не став. Навпаки, певна логіка в ньому є, і як місцевий допоміжний засіб він цілком може використовуватись. Але тут важливо не перебільшувати його можливості.Я не бачу підстав говорити, що це якийсь препарат із сильною доказовою базою саме в готовій формі Унісану. Тобто доказова база є більше по окремих компонентах, ніж по самому бренду чи по цій конкретній мазі. І саме це, на мою думку, треба розуміти.Де він може бути доречним?При локальних поверхневих ураженнях шкіри — коли треба дати антисептичний ефект, трохи підсушити, захистити ділянку. Це можуть бути поверхневі екскоріації, локальне подразнення, мацерація, незначне бактеріальне ускладнення, якісь обмежені поверхневі процеси.Але робити з нього “універсальну мазь від усього” точно не варто. При глибокій піодермії, вираженій грибковій проблемі, дерматофітії або серйозних поширених ураженнях цього буде замало, і розраховувати на нього як на основне лікування я б не став.Тобто мій висновок простий:Унісан має право на існування, склад у нього логічний, і в певних ситуаціях він може бути доцільним. Але це не “чарівна мазь”, а просто допоміжний місцевий засіб для обмежених поверхневих проблем, не більше.
🦻 Чищення вух часто рекомендується для лікування зовнішнього отиту у собак 🐶, але мало досліджень оцінювали, чи покращує чищення результати лікування.🔬 У цьому дослідженні оцінювався ефект чищення вух у собак (n = 22), які отримували лікування зовнішнього отиту.🚫 Критерії виключення включали:• виразку слухового проходу• відомий або підозрюваний розрив барабанної перетинки• ознаки середнього отиту• оклюзію >50% слухового проходу масою або проліферативною тканиною🧴 20 вух очистили комерційним засобом для промивання вух, що містить 0,2% саліцилової кислоти, а у 20 вух зовнішній канал протерли сухою або зволоженою фізіологічним розчином марлею для видалення залишків (і таким чином забезпечити засліплення дослідника).💊 Потім усі вуха обробляли вушною суспензією, що містить гідрокортизон, міконазол та гентаміцин, кожні 24 години протягом 5 днів.📋 Пацієнтів оцінювали за допомогою:• цитологічних балів• модифікованих балів індексу отиту• візуальної аналогової шкали свербежу• модифікованої візуальної аналогової шкали свербежу• анкет власників домашніх тварин✅ Обидві групи мали успішні результати лікування, незалежно від чищення.🦠 У собак з паличкоподібними бактеріями спостерігалося значне зниження цитологічних показників лише в очищених вухах.📌 Ключові моменти, які варто застосувати на практиці:🐕 Стан собак в обох досліджуваних групах покращився після лікування, але очищення перед нанесенням ліків було особливо важливим у пацієнтів з паличкоподібними бактеріями.❓ Чи призведе до різних результатів використання іншого засобу для промивання вух, який має більш церуменолітичну або антимікробну дію, наразі незрозуміло.🏥 Незважаючи на це, очищення вух у клініці – це простий крок, який може покращити результати.⚠️ Пацієнти з виразками вушних каналів були виключені з цього дослідження. Собаки з виразками вушних каналів часто мають більше гнійних виділень, і необхідні подальші дослідження, щоб оцінити важливість промивання вух перед застосуванням ліків у цих пацієнтів.👩⚕️👨⚕️ У цьому дослідженні вуха чистилися в клініці навченим ветеринарним персоналом; проте багатьом власникам доручено чистити вуха своїх улюбленців вдома перед застосуванням вушної суспензії.🏠 Ефективність чищення вух власниками та те, чи впливає це на результати лікування собак з отитом, може бути цікавою темою для майбутніх досліджень.
TGLIST.COM.UA
