😍 Погляньте, яку красу «показує» зимове небо в Антарктиці нашим полярникам та полярницям. Це — перламутрові хмари. Унікальне явище, яке навіть за рік в експедиції не завжди побачиш.Чому так? Бо для їхнього формування потрібні кілька умов ⬇️Більшість хмар, які ми спостерігаємо на небі, «живуть» у тропосфері. Це нижній вологий шар атмосфери, і він є «кухнею» для більшості погодних явищ 🌧Але перламутрові хмари формуються в наступному шарі — стратосфері, на висотах 15–30 км. Там уже переважно сухо.📌 Тож перша умова: до стратосфери має потрапити потік вологого повітря. Його туди «закидають» сильні тропосферні циклони або 🏔 гірські хвилі — коли потік натикається на високий гірський хребет, «йде» вгору, огинає його та «падає» вниз. У цей час верхівка хвилі опиняється в стратосфері. 📌 Друга умова: дуже низькі температури (-50°С і нижче), які швидко перетворюють вологу на кристалики льоду 🧊 чи найдрібніші крапельки переохолодженої води. Також «допомагають» сильні вітри.📌 І коли волога вже потрапила в стратосферу й перетворилася на мільйони часточок льоду, їх ще треба «розфарбувати». Тож третя умова — сонце ☀️ Його промені відбиваються від кристаликів так, що виникає оптичний ефект іризації.Але є нюанс: щоб підсвічувати хмари різними кольорами, сонце має перебувати на кілька градусів нижче горизонта. Тобто сходити чи заходити. Вдень же, на тлі розсіяного світла, переливи майже не видно, адже стратосферні хмари дуже тонкі. 💜 До речі, перламутрові хмари — улюблене атмосферне явище очільниці нинішньої 31-ї експедиції Анжеліки Ганчук. Тож не дивно, що полярниця обрала їх одним із елементів офіційного шеврона команди.💬 «З погляду процесів в атмосфері це унікальне явище, але і просто для нашого людського ока щось магічне. Коли таке спостерігаєш, то ніби торкаєшся чогось, що здавалося неможливим», — відзначає вона.Саме Анжеліка зробила чудові фото перламутрових хмар, якими ділимося з вами.