У нас при Офісі Президента працює платформа, де ми вирішуємо різні складні кейси, повʼязані із соціальним захистом військовослужбовців. Ми всі працюємо разом: державні інституції, громадські організації, правозахисники та обʼєднання родин військових. Хочу розповісти вам одну історію. Вона водночас драматична і неймовірна — таких у воєнний час чимало.Русланові було лише 19, коли у 2021 році він підписав контракт із ЗСУ.У перші дні повномасштабного вторгнення його підрозділ тримав оборону на донецькому напрямку. Одного разу їхні позиції сильно обстріляли градами та мінометами. Хаос, паніка. Руслан звʼязався з мамою, яка служила в Азові та на той час перебувала в Маріуполі.З 27 лютого 2022-го Руслан разом із бійцями Азову тримав оборону на Азовсталі. У травні потрапив у полон, як і його мама, Маргарита. Наступного разу вони побачаться майже через три роки, коли Маргариту повезуть на обмін полоненими. З вікна автобуса жінка побачить сина, якого волею долі теж везли на обмін в той день. 19 квітня 2025 року обох обміняли. Цей кейс потрапив на нашу платформу, бо проти Руслана було відкрито кримінальне провадження за дезертирство. Його контракт розірвали, службу призупинили, виплати зупинили.Але справедливість відновили. «Азов» підтвердив: хлопець сумлінно виконував бойові завдання на Азовсталі. Провадження закрили. Руслан отримає всі належні документи та виплати.Ось така історія юнака, який у 19 років потрапив на велику війну. Який завдяки мамі приєднався до гарнізону Азовсталі. Потрапив у полон одночасно зі своєю мамою, але і повернувся з полону одночасно з нею. Через три довгих роки ❤️