Кляті українці ховаються в метро. Не хочуть ні помирати, ні здаватися, ні говорити російською, ні вважати себе младшим братом…Взагалі не хочуть більше родичатися, і родства кровного не визнають. Не визнають, падли, хоч як їх вже кров’ю залили! Повилазять оце зі своїх укриттів, скло підметуть, квіти поллють, вмиються, кави наварять і сидять, балакають на оцій мові своїй.Стопудово з рускіх сміються. Так ніби дарма знову ухерячили сто мільйонів рублів на ракети, безпілотники і постікі в телеграм, що пора здаватися а нє то…Ну а, власне, што? Што з ними ще блять здєлать такого, щоби вони перестали бути цими, сука, українцями і стали нормальними людьми. Ну, оцими: булгаков, гагарін, водка, туалет на вулиці, дєнь побєди, гагарін (а, ні, це вже було), ковбаса по рупь двадцять... Гомо ерефікус!  Терорист деморалізований. Терорист у відчаї. Терорист – тупе дебеле бидло без фантазії, що чіпляється до когось меншого і розумнішого, бо десь на підсвідомому рівні усвідомлює його вищість над собою. Задихається від безсилої злоби. Але ще не знає, що хтось менший усю зиму ходив на бокс.😈