Моя маленька перемогаНещодавно їздила у пластовий табір як виховниця. Там ми робили багато чого і зокрема проводили так звані вмілості. Мою вмілість «Підприємець» відвідували діти 9-11 років зі Львова і Кривого Рогу. Одного разу я дала їм завдання створити власний продукт і бренд. Діти чудово впоралися, придумули класні продукти, намалювали стильні упоковки, продумали назовництво (неймінг). Я була приємно вражена результатом. ...Проте мене засмутила одна деталь — більшість назв була англійською мовою. Тобто навіть пластуни, які виховуються у максимально патріотичному середовищі, підсвідомо вважають англійські назви класнішими за українські. Чомусь. Я щиро не розумію чому.Я з тим день пожила, але не змогла змиритися😂. Наступного дня прийшла на вмілість і поділилася з ними своїм сумом. Мовляв, чому так? Чому продукт український, для українців, склад українською, всі інші тексти українською — а назва англійською? Принесла їм свою французьку косметику, показала як французи описують свій продукт жирним шрифтом рідною мовою, а потім дублюють англійською менш помітним шрифтом. Ми поміркували разом хто має захищати і лобіювати інтереси української мови, кому це потрібно, кому це не потрібно. Поговорили про те, що таке самоповага, і чи поважають інші люди тих людей, які самі себе не поважають. Ну і таке інше. Закінчила свою гутірку тезою, що це все мій погляд на речі, а вони звісно можуть мати інший погляд — це також ок.Ми провели сходини, які вже стосувалися іншої теми. Зазвичай я не ставлю запитання, відповідь на які може мене не влаштувати. Наприклад, ніколи не запитую своїх друзів за кого вони голосували на виборах президента. Це правда, якої я не хочу знати. Тут були схожі опасіння. Але в кінці я все ж запитала, чи вдалося мені когось схилити до своєї точки зору щодо неймінгу продуктів. Всі діти підняли руку. Це була маленька, але дуже солодка #перемога.Щоправда, дорослі пластуни назвли мене «Фаріон», та це вже інша історія:) Я тішуся, що 11 українських дітей тепер будуть дивитися на назовництво з проукраїнської позиції. Для цього, власне, я і прийшла в пласт.