Чи знаєш ти?Чи знаєш ти, що Я тебе люблю?Як мама любить серцем всім дитину,І так, як сонечко погожу днину,Як насінина зорану ріллю.Ти знай, прошу, що Я тебе люблю.Чи чуєш ти, коли приходжу Я?Поранком тихим, шелестом діброви,Ясним промінчиком, сніжком зимовим,Дощем осіннім, співом солов’я…Почуй, прошу, коли приходжу Я.Чи вмієш пізнавати голос МійУ сподіваннях, в клопотах щоденних,У роздумах, у вирі справ буденних,У радості, чи коли буревій?Зумій, прошу, пізнати голос Мій.Чи помічаєш, що тобі даю?Небесну синь, пахучих квітів поле,Пшеничний лан, безкраї видноколиІ передзвін пташиний у гаю…Поглянь, прошу, це Я тобі даю.І навіть більше – Свого Сина давНа муки, на зневагу, на розп’яття,Щоби тебе звільнити від прокляття,Щоб ти спасіння й життя вічне мав.Себе Самого Я тобі віддав.Тому так хочу, щоб ти знав МенеІ те, як вмію Я тебе любити,Як хочу Я з тобою говоритиЙ з тобою бути все життя земне,Поки воно для тебе промине.А потім ввести в Свій Небесний ДімЙ лицем в лице зустрітися з тобою,Утішити тебе Моїм спокоємІ радістю, яка панує в Нім.Для тебе цей Новий Єрусалим.Бо Я люблю тебе!***© Юлія Тонего