🤰 Чи впливає тривалість другого періоду пологів на функцію м’язів тазового дна?

У Journal of Obstetrics and Gynaecology опубліковано проспективне дослідження китайських авторів, у якому оцінювали зв’язок між тривалістю другого періоду пологів та ранніми порушеннями функції тазового дна у жінок, які народжували вперше та мали макросомний плід із масою при народженні ≥4000 г.
До аналізу включили 200 жінок після вагінальних пологів. Залежно від тривалості другого періоду пологів їх розподілили на три групи: ≥3 годин, від 2 до ❤️ годин та <2 годин. Через шість тижнів після пологів проводили трансперинеальне ультразвукове дослідження, оцінювали силу м’язів тазового дна за Oxford scale, вагінальний тиск і м’язову втомлюваність, а також реєстрували стресове нетримання сечі та пролапс тазових органів.
Найвиразніші відмінності спостерігалися у жінок, у яких другий період пологів тривав щонайменше три години. Пролапс тазових органів через шість тижнів виявили у 23,3% таких жінок порівняно з 6,7% при тривалості 2–3 години та 5% при тривалості менше двох годин. Слабкість м’язів тазового дна також зустрічалася значно частіше: 56,7% проти приблизно 21% у двох інших групах. Об’єктивні функціональні показники демонстрували ту саму тенденцію. У групі з другим періодом пологів ≥3 годин були нижчими показники вагінального тиску, більшою втомлюваність м’язових волокон та значно більшою площа отвору м’яза-підіймача відхідника під час проби Вальсальви. Розширення levator hiatus спостерігалося у 75% жінок цієї групи проти 40% та 43,8% у групах із коротшою тривалістю пологів.
Цікаво, що для стресового нетримання сечі настільки чіткого зв’язку не виявлено. Його частота становила 15% у групі ≥3 годин, 5% при 2–3 годинах та 7,5% при тривалості менше двох годин, однак різниця не була статистично значущою. Аналіз тривалості пологів як безперервної змінної також не продемонстрував значущого зв’язку зі стресовим нетриманням сечі.
Автори наголошують, що результати слід трактувати саме як асоціацію, а не доказ того, що тривалий другий період пологів безпосередньо спричиняє дисфункцію тазового дна. Дослідження було одноцентровим, включало відносно невелику та специфічну групу жінок із макросомними новонародженими, а спостереження тривало лише шість тижнів. Тому невідомо, наскільки виявлені зміни зберігаються у середньо- та довгостроковій перспективі.
Практичний висновок авторів полягає в тому, що у жінок, які вперше народжують природнім шляхом дитину з масою ≥4000 г, тривалість другого періоду пологів ≥3 годин може бути маркером підвищеного ризику раннього порушення функції тазового дна. Це обґрунтовує уважніше післяпологове оцінювання таких жінок та своєчасне визначення потреби у профілактичних і реабілітаційних втручаннях для тазового дна, але не є підставою самостійно змінювати акушерську тактику без урахування інших клінічних факторів.
📖 https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/01443615.2026.2640272?needAccess=true

@usprm_official

#УТФРМ#USPRM#RehabHubUA#RehabTeamUA#PRMinUkraine#EvidenceBasedRehab