Відверто кажучи, дивлячись на весь той мега треш та люту дичину яка коїться в Україні та в світі, надзвичайно важко тримати голову в відносному порядку. А якщо додати сюди одночасну загибель кількох моїх друзів, в один день, то взагалі стає пусто, глухо та дико всередині. Прошу вибачення, що майже не з'являвся, нічого не писав та не викладав, зовсім розбило та розмотало, збирав потроху до купи, все щоб хоч якось функціонувати. Найстрашніше для мене, це саме загибель близьких людей...Дякую всім, хто писав та пише. Прошу вибачення, що не відповів та не відповідаю. Спробуйте зрозуміти, будь ласка. В цілому, справи потихеньку робляться, хлопці та дівчата працюють, корчі ломаються, привертають від уламків та дронів, лагодяться та відновлюються, броня чіпляється, трошки пізніше покажемо кілька цікавих моментів, наші дрони літають, носять кілограми щурів підарам, навіть "протибункерні" кілограми бувають, виконують логістичні завдання та, звісно, розвідку + контроль.Щиро-щиро дякую всім, за все що ви робите і робили.Американський піхотинець