⚜️ Під час зустрічі з чиновником, посланим допитати його, Петро виявив таку саму рішучість, як і раніше, і тому був кинутий до темниці. У цей час халіф захворів і скликав до Дамаска своїх дітей. Користуючись нагодою, Омар виклав батькові справу християнського священника. Валід наказав негайно привести обвинуваченого. Боячись не побачити більше свого священника, християни Капетолії об’єдналися і слідували за ним частину шляху.

⚜️ Щойно Петро прибув до палацу халіфа, Омар покликав його й запропонував обирати між життям і смертю. Святий відповів палко і жваво, недвозначно давши зрозуміти, що бажає смерті. Тож розгніваний Омар негайно відіслав його до батька. Халіф оголосив святому, що той може вважати Іісуса Христа Богом, але називати пророка Мухаммеда батьком брехні недозволено. Петро відповів таким чином, що халіф відмовився від подальшого суду й оголосив вирок, обравши витончено жорстоку страту.

⚜️ 10 січня 715 року святого мученика привезли назад до Капетолії і виставили перед усім народом. У перших рядах глядачів перебували його син і дочка, яких для цього змусили покинути келії, де вони жили з дитинства. Дотримуючись наказів халіфа, кат вирвав мученику язик. Наступного дня він відсік йому стопу і кисть руки. У неділю, за ще більшого скупчення народу, він відрізав святому Петру іншу стопу й іншу кисть, потім осліпив його, слідом за цим розіп’яв біля монастиря, в який той помістив своїх дочок та поруч із яким і помер, пронизаний трьома ударами списа.

⚜️ Воїни стерегли тіло святого протягом п’яти днів. Після цього вони спалили тіло й кинули рештки в найближчий річковий потік. Воїни навіть вимили з обережністю всякий предмет, який міг торкнутися святих мощів, щоб завадити вірянам шанувати їх.