🌿 Головне свідчення життя святого полягало у твердженні, що неможливе пізнання Бога, Його таємниць для того, у кому немає любові до ворогів. Він вважав любов до ворогів головною умовою наближення до Бога, а самих ворогів вважав подарунком з неба, для того щоб ми могли завдяки ним внутрішньо змінитися і переродитися: «Хто не любить ворогів, в тому немає благодаті Божої».
«Якщо любитимемо ворогів, то в душі не буде місця для гордості».

🌿 Всі слова старця мають виняткову силу і значення. Вони чарівно переконливі. Можливо, саме через їхню нескладність його душевні виливи порівнюють з віршами псалмів, де простими словами йдеться про велич Бога, Який смиренно перемає у людському серці. Тепло і сердечно розмірковує святий про Христове смирення як про невимовну радість:

🌿 «Смиренній душі Господь відкриває таємниці свої.
О, Христове смирення; воно дає душі невимовну радість у Бозі, і від любові Божої душа забуває і землю, і небо, і вся охоче прагне до Бога.

🌿 О, Христове смирення, яке воно солодке і приємне. Воно тільки в ангелах і святих душах знаходиться, а ми повинні вважати себе гірше за всіх, і тоді Господь дасть і нам пізнати Христове смирення Духом Святим.

🌿 Господь, і слава Його, і все небесне пізнається тільки Духом Святим».

🌿 Преподобний Силуан Афонський відійшов до Господа 24 вересня 1938 року. 26 листопада 1987 року він був прославлений в лику святих.

🌿 Потаємний духовний досвід старця, його переживання, які представлені у творах, показують глибоке пізнання найвищих духовних істин і свідчать про богоспілкування, котрого святий сподобився за життя. Це унікальний і безцінний приклад, нова висота для наслідування.

🙏 🙏 🙏 ⛪️ 🙏 🙏 🙏

Тропарь преподобному Силуану Афонскому, глас 2:

Серафи‌мския любве‌ ко Го‌споду пла‌менный ревни‌телю,/ и Иереми‌и, о наро‌де пла‌чущему,/ усе‌рдный подража‌телю,/ всеблаже‌нне о‌тче Силуа‌не,/ ты бо, зо‌ву Ма‌тере Го‌спода сил вне‌мляй,/ зми‌я грехо‌внаго мужему‌дренно изрыгну‌л еси‌,/ и в го‌ру Афо‌нскую от суеты‌ ми‌ра удали‌лся еси‌,/ иде‌же в труде‌х и моли‌твах со слеза‌ми/ благода‌ть Свята‌го Ду‌ха оби‌льно стяжа‌в,/ е‌юже сердца‌ на‌ша воспламени‌/ и с тобо‌ю уми‌льно взыва‌ти укрепи‌:/ Го‌споди мой, Жи‌зне моя‌ и Ра‌досте Свята‌я,// спаси‌ мир и нас от вся‌ких лю‌тых.

Ин тропарь преподобному Силуану Афонскому, глас 4:

Христа‌ Учи‌теля/ в пути‌ смире‌нне помоли‌вся прия‌л еси‌/ свиде‌тельствующу Ду‌ху в се‌рдце твое‌м спасе‌ние./ Сего‌ ра‌ди веселя‌тся ны‌не лю‌дие вси/ о па‌мяти твое‌й на упова‌ние зва‌нии,/ преподо‌бне о‌тче Силуа‌не,// моли‌ Христа‌ Бо‌га спасти‌ся душа‌м на‌шим.

Кондак преподобному Силуану Афонскому, глас 2:

Смиренному‌дрия испове‌дниче преди‌вный,/ и человеколю‌бия Ду‌хом Святы‌м согрева‌емая добро‌то,/ Бо‌гу возлю‌бленне Силуа‌не,/ о по‌двизе твое‌м Це‌рковь ра‌дуется,/ и‌ноцы же Горы‌ Афо‌нския и вси христиа‌нстии лю‌дие,/ веселя‌щеся, сыно‌внею любо‌вию к Бо‌гу устремля‌ются./ Его‌же моли‌ о нас, равноа‌нгельне богове‌дче,// во е‌же спасти‌ся нам, в горе‌нии любве‌ тебе‌ подража‌ющим.

Ин кондак преподобному Силуану Афонскому, глас 3:

Страстьми‌ обурева‌емую ду‌шу мою‌ всеблаже‌нне Силуа‌не, приле‌жно очи‌сти моли‌твами твои‌ми, да зову‌ ти с весе‌лием, я‌ко сла‌ву стяжа‌вшему у Бо‌га, сла‌ва просла‌вльшему тя Христу‌, сла‌ва удиви‌вшему тя, сла‌ва ти кро‌тко я‌вльшемуся, и ра‌дости безконе‌чныя испо‌лнившему.