💠 Коли правитель, даючи розпорядження про посилення мук, простягнув руку, вона негайно відсохла. По молитві святого правитель отримав зцілення і, припинивши суд, віддав святого отрока Гіласу, наказавши будь-що відвернути його від віри в Христа.💠 Щоб спокусити сина на плотський гріх, Гілас оточив його розкішшю, привів до нього гарних дівчат. Святому подавали найсмачнішу їжу, влаштовували пири й забави, але бажаних результатів не домоглися. Святий Віт не переставав молитися і просити допомоги Божої в спокусах. Йому явилися Ангели і молилися разом із ним.💠 Коли Гілас увійшов до сина і глянув на Ангелів, то відразу осліп. Гілас дав обіцянку зректися кумирів, і святий Віт зцілив його. Але, озлобившись серцем, Гілас не виконав своєї обіцянки. Прихильність до сина перетворилася в ньому на ненависть, і він вирішив умертвити його. 💠 Щоб врятувати хлопчика, його вихователь святий Модест і годувальниця свята Крискентія, які були християнами, таємно повели його із рідного дому. Біля річки вони побачили човен. Ангел увійшов разом з ними до човна і доправив їх в італійську область Луканію, де святі, ховаючись від мучителів, жили таємно. Святий отрок не переставав зцілювати хворих і навертати язичників у християнство. Чутка про нього поширилася і тут.💠 Святим Віту і Модесту довелося постати перед Діоклетіаном. Вражений красою отрока, він настійно вмовляв його принести жертву богам. Святий отрок викрив безумство ідолопоклоніння і зцілив сина Діоклетіана, який біснувався. Імператор запропонував святому Віту великі почесті, славу і багатство за умови зречення Христа. Отрок відмовився і з колишньою мужністю сповідав себе християнином. Його ув’язнили разом зі святим Модестом.💠 Коли в’язням явився Іісус Христос, укріпляючи їх у подвигу і даруючи Свою допомогу, кайдани спали з їхніх рук. Вважаючи чудо чаклунством, Діоклетіан розпорядився кинути святого Віта в казан із киплячим оловом. Святий стояв у ньому, наче в прохолодній воді, і залишився неушкодженим. Тоді на нього випустили величезного лева. Отрок осінив себе хресним знаменням — і звір покірно ліг біля його ніг та став лизати йому ступні.💠 Після цього святих мучеників повісили на стовпах і стругали залізними кігтями. Свята Крискентія вийшла із натовпу глядачів, сповідала себе християнкою та докорила імператору за жорстокість. Її піддали таким самим мукам. Святий Віт звернувся до Бога: «Боже, врятуй нас силою Твоєю і визволи нас». Почався землетрус. Багато язичників загинули під обваленими будівлями, а Діоклетіан у страху втік до свого палацу.💠 Ангел зняв мучеників зі стовпів і переніс до Луканії. Святий мученик Віт помолився Богу, щоб Він у мирі прийняв їхні душі й не позбавив Своїх благодіянь усіх, хто звершуватиме їхню пам’ять. З неба був голос: «Почута молитва твоя». Святі з радістю віддали Богові свої душі.💠 Страждання святих мучеників Віта, Модеста і Крискентії відбулися близько 303 року. З годом мощі святого Віта було перенесено до Праги. Святий благовірний князь В’ячеслав Чеський (пам’ять 28 вересня) створив на честь святого мученика Віта храм, де після смерті був похований.