Українська Православна Церква

19 липня – пам’ять праведної діви Іуліанії, княжни ОльшанськоїЗдавна дівчата молились до цієї святої про благословення Боже на добре заміжжя. ☘️Після приєднання Києва до Литви в місті правила родина князів Ольшанських. 1540 року у одного із цих правителів спочила донька і була похована в Києво–Печерській обителі. Свята угодниця Божа відійшла у Вічні обителі нашого Спасителя, просіявши чеснотою дівоцтва. ☘️На початку XVII століття, під час будівельних робіт на території Святої Лаври, сталося чудесне явлення мощів праведної княжни Іуліанії. Тління не торкнулося її благодатного тіла, вона лежала у труні ніби жива — неначе заснула, а все її вбрання здавалося абсолютно новим. Святі останки перенесли в Печерську церкву Успіння Пресвятої Богородиці, але без вшанування.☘️Невдовзі праведна діва з’явилася святому архіпастирю Петру Могилі, викриваючи маловір’я до її чудодійних мощів. Тоді ревний святитель наказав зробити нову раку, до якої і були покладені святі останки. З тих пір біля мощів блаженної Іуліанії звершується багато чудес і дивовижних зцілень.☘️Одного разу був випадок, коли в церкву потрапив грабіжник. Він викрав з раки праведної коштовний перстень, але ледве святотатець переступив поріг храму Божого, отримав кару Господню — упав додолу мертвим. Завдяки такому чуду всі вкотре переконалися і впевнилися в святості і богоугодності діви Іуліанії.☘️У 1718 році благодатні мощі постраждали від пожежі і були урочисто перенесені хресною ходою в Ближні печери, де спочивають донині в малій закритій раці. Угодниця Божа надає допомогу кожному, хто з благоговінням і вірою приходить до її святих останків.☘️«Иулиани‌е блаже‌нная, я‌ко де‌ва и неве‌ста Христо‌ва прекра‌сная, принеси‌ за нас моли‌твы твоя‌ ко Го‌споду и от вся‌ких бед свобожда‌й нас предста‌тельством твои‌м у Престо‌ла Всевы‌шняго».

У Параскевинському храмі села Банчени освятили оновлений престол.14 липня 2024 року, у Неділю третю після Пʼятидесятниці, митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій звершив освячення оновленого престолу у храмі в ім’я преподобної Параскеви села Банчени. Про це повідомляє пресслужба Чернівецької єпархії, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.Після чину освячення керуючий Чернівецькою єпархією очолив у храмі Божественну літургію. Його Високопреосвященству співслужили митрополит Банченський Лонгин, єпископ Герцаївський Силуан, єпископ Новоселицький Клеопа, єпископ Дондюшанський Патрокл (Молдавська Православна Церква), настоятель парафії та благочинний Герцаївського округу протоієрей Павло Думітру, духовенство Чернівецької єпархії та гості у священному сані.За богослужінням архієреї та духовенство молились про мир на українській землі, про позбавлення від ворога, щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки, щоб Господь благословив людей доброї волі, які допомагають нужденним.Після відпусту митрополит Мелетій привітав духовенство та вірян з визначною подією в житті парафії, виголосив проповідь та вручив грамоти настоятелю храму, благодійникам та парафіянам. Насамкінець настоятель парафії подякував архієреям за освячення оновленого храму та звершене богослужіння, а духовенству та вірянам за соборну молитву.

«Богословсько-канонічні норми, які стосуються військової мобілізації осіб православного віросповідання у священному сані за умов дії Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”».Богословсько-канонічна комісія при Священному Синоді Української Православної Церкви на засіданні 19 червня 2024 року, яке відбулося за благословенням Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, підготувала та схвалила відповідні висновки.****Відповідно, будь-який священнослужитель Української Православної Церкви має визначати характер свого служіння в умовах війни суто в рамках церковних канонів, виходячи з положень складеної ним священницької присяги, яким відповідає базовий церковно-канонічний принцип: священнослужитель у жодному разі не може брати участь у бойових діях, застосовувати зброю і проливати кров, адже він поставлений Церквою на те, аби до кінця свого життя здіймати перед Престолом Божим «чисті руки, без гніву і сумніву» (1 Тим. 2, 8)Особливо слід наголосити на тому, що неухильне дотримання усіх визначених церковно-канонічних вимог щодо перебування в священному сані є базовою передумовою збереження православного священства не лише для пастирського опікування тими воїнами, які зараз перебувають у зоні активних бойових дій або ж перебувають у відпустці після поранення, але й тими, які після перемоги Збройних Сил України остаточно повернуться до мирного цивільного життя і потребуватимуть реабілітації та належної духовної підтримки.Читати повністю.