🕯 Перед тишею ночі

Дорогі брати і сестри, дорогі віряни, підписники й читачі,Поки ми готуємося до сну, хтось сьогодні не зніме бронежилета. Поки в наших домівках стихає день, хтось стоїть на межі життя і смерті. Поки ми молимося в теплі, хтось приймає рішення, за які плата — власне життя. Наші воїни — це не лише солдати. Це сини і доньки, батьки і матері, це ті, кого Господь поставив між темрявою і світлом, між злом і нашою тишею. Вони тримають ніч, щоб Україна могла зустріти ранок. Сьогодні просимо вас про найважливіше — про молитву. Не гучну, не показну, а тиху й сердечну. За кожного військовослужбовця. За кожного захисника. За кожного героя, відомого і безіменного. Молімося, щоб Господь укріпив їх у страху й втомі. Щоб зберіг їхній розум чистим, серце — живим, а руку — твердою, але не озлобленою. Щоб Ангел-охоронець був ближче, ніж ворожа куля, і сильніший за вибухи снарядів. Молімося також за тих, хто ніколи не повернеться. Бо їхня жертва — не смерть, а життя для нас. Вони вже вписані у молитву Церкви, у пам’ять народу, у серце України.«Немає більшої любові над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13).
Нехай ці слова стануть нашою нічною молитвою.

За Україну. За воїнів. За мир, який обов’язково прийде, як і весна — через правду, жертву і Божу милість. Єднаймося в молитві. Хай Господь береже наших земних ангелів-хоронителів.Слава Ісусу Христу! Слава Україні. Героям слава.🇺🇦