🕯 Перед тишею ночіДорогі брати і сестри, дорогі віряни, підписники й читачі,Поки ми готуємося до сну, хтось сьогодні не зніме бронежилета.Поки в наших домівках стихає день, хтось стоїть на межі життя і смерті.Поки ми молимося в теплі, хтось приймає рішення, за які плата — власне життя.Наші воїни — це не лише солдати.Це сини і доньки, батьки і матері, це ті, кого Господь поставив між темрявою і світлом, між злом і нашою тишею. Вони тримають ніч, щоб Україна могла зустріти ранок.Сьогодні просимо вас про найважливіше — про молитву.Не гучну, не показну, а тиху й сердечну.За кожного військовослужбовця.За кожного захисника.За кожного героя, відомого і безіменного.Молімося, щоб Господь укріпив їх у страху й втомі.Щоб зберіг їхній розум чистим, серце — живим, а руку — твердою, але не озлобленою.Щоб Ангел-охоронець був ближче, ніж ворожа куля, і сильніший за вибухи снарядів.Молімося також за тих, хто ніколи не повернеться.Бо їхня жертва — не смерть, а життя для нас.Вони вже вписані у молитву Церкви, у пам’ять народу, у серце України.«Немає більшої любові над ту, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13). Нехай ці слова стануть нашою нічною молитвою.За Україну.За воїнів.За мир, який обов’язково прийде, як і весна — через правду, жертву і Божу милість.Єднаймося в молитві.Хай Господь береже наших земних ангелів-хоронителів.Слава Ісусу Христу!Слава Україні. Героям слава.🇺🇦