Source
Всесвіт у кишені | Відкривається вузьке віконечко для спостереження спалахів геостаціонар...
1 020 Views/Reach
2026-10-11 10:37
Message №9623
🛰 Відкривається вузьке віконечко для спостереження спалахів геостаціонарних супутників
(за матеріалами, які надав наш підписник — ✨
Alexander🔭. Дякуємо!)
Прольоти МКС та інших супутників бачили, мабуть, усі. Але впродовж наступних кількох ночей можна спіймати значно рідкісніше явище — спалахи геостаціонарних супутників.
Ці космічні апарати висять над екватором на висоті 35786 км, і роблять повний оберт навколо Землі рівно за одну зоряну добу (23 год 56 хв 4 с), завдяки чому для земного спостерігача здаються нерухомими.
Зазвичай геостаціонари дуже тьмяні (10–12m), і без телескопа їх не побачиш. Але двічі на рік, на початку березня та в середині жовтня, настає сезон спалахів. Сонячні батареї деяких апаратів відбивають світло точно на нас, як дзеркальце "сонячного зайчика". Тоді супутник за кілька хвилин розгоряється до 3–5m, а інколи й до 2m, а потім так само плавно згасає.
🗓 Чому спалахи відбуваються саме в ці дні?
Біля екватора сезон спалахів припадає на дні рівнодень. Але Україна розташована значно північніше, тож ми дивимося на пояс супутників трохи "згори". Він проектується на небо нижче, ніж небесний екватор, тому й Сонце має опуститися трохи нижче, щоб "зайчик" влучив у наші широти. Тригонометричний розрахунок для наших широт (44–52° пн. ш.) дає видиме зміщення поясу на меридіані приблизно на −7°…−7,5° за схиленням.
Ідеальні умови для відблиску виникають тоді, коли схилення Сонця за модулем дорівнює видимому зміщенню супутника для конкретного спостерігача. Так буває приблизно за два з половиною тижні до весняного рівнодення та через стільки ж після осіннього.
🔭 Коли і куди дивитися?
Оптимальні дні восени — 11-13 жовтня, а найкращий час — з 22:00 до 03:00 (найактивніше спалахують приблизно о 01:00).
Напрямок — південний, на висоті ~35° над горизонтом, орієнтовно в сузір'ях Кита і Риб. Пояс супутників тягнеться дугою зі сходу на захід через південь.
Для зйомки можна використати камеру на нерухомому штативі з ширококутним об'єктивом (24–35 мм), ISO 1600–3200, витримка 15–30 с. Тоді зорі розтягнуться в треки, а геостаціонари залишаться "зірочками" — як на останній ілюстрації.
Ясного неба та вдалих знімків!
Ілюстрації:
📹 Анімація руху геостаціонарних супутників (Talifero, Вікіпедія)
📷 Орбіта геостаціонарного супутника (ESA)
📷 Геостаціонари на тлі треків зір Trevor Paglen
Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)
(за матеріалами, які надав наш підписник — ✨
Alexander🔭. Дякуємо!)
Прольоти МКС та інших супутників бачили, мабуть, усі. Але впродовж наступних кількох ночей можна спіймати значно рідкісніше явище — спалахи геостаціонарних супутників.
Ці космічні апарати висять над екватором на висоті 35786 км, і роблять повний оберт навколо Землі рівно за одну зоряну добу (23 год 56 хв 4 с), завдяки чому для земного спостерігача здаються нерухомими.
Зазвичай геостаціонари дуже тьмяні (10–12m), і без телескопа їх не побачиш. Але двічі на рік, на початку березня та в середині жовтня, настає сезон спалахів. Сонячні батареї деяких апаратів відбивають світло точно на нас, як дзеркальце "сонячного зайчика". Тоді супутник за кілька хвилин розгоряється до 3–5m, а інколи й до 2m, а потім так само плавно згасає.
🗓 Чому спалахи відбуваються саме в ці дні?
Біля екватора сезон спалахів припадає на дні рівнодень. Але Україна розташована значно північніше, тож ми дивимося на пояс супутників трохи "згори". Він проектується на небо нижче, ніж небесний екватор, тому й Сонце має опуститися трохи нижче, щоб "зайчик" влучив у наші широти. Тригонометричний розрахунок для наших широт (44–52° пн. ш.) дає видиме зміщення поясу на меридіані приблизно на −7°…−7,5° за схиленням.
Ідеальні умови для відблиску виникають тоді, коли схилення Сонця за модулем дорівнює видимому зміщенню супутника для конкретного спостерігача. Так буває приблизно за два з половиною тижні до весняного рівнодення та через стільки ж після осіннього.
🔭 Коли і куди дивитися?
Оптимальні дні восени — 11-13 жовтня, а найкращий час — з 22:00 до 03:00 (найактивніше спалахують приблизно о 01:00).
Напрямок — південний, на висоті ~35° над горизонтом, орієнтовно в сузір'ях Кита і Риб. Пояс супутників тягнеться дугою зі сходу на захід через південь.
Для зйомки можна використати камеру на нерухомому штативі з ширококутним об'єктивом (24–35 мм), ISO 1600–3200, витримка 15–30 с. Тоді зорі розтягнуться в треки, а геостаціонари залишаться "зірочками" — як на останній ілюстрації.
Ясного неба та вдалих знімків!
Ілюстрації:
📹 Анімація руху геостаціонарних супутників (Talifero, Вікіпедія)
📷 Орбіта геостаціонарного супутника (ESA)
📷 Геостаціонари на тлі треків зір Trevor Paglen
Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)