TEATRBUM.UKR.NET | Я не хотіла писати, але...."Я не хотіла писати мікрорецензію на Модран...

" Я не хотіла писати, але...."Я не хотіла писати мікрорецензію на Модраніхт, бо це стріляти собі в ногу, і чи простять мене митці європейського масштабу, якщо я РАПТОМ скажу, що я щось не зрозуміла, чи мені щось не сподобалось, а це автоматично мене відносить до такої ненависної цьому каналу маси і театрбумівського глЯдача.Були сцени, на яких мені було цікаво. Були такі, де було нудно. Музика розйоб. Дзвони класні. Могли би ще, як у Хольцингер, голу артистку у дзвін запихнути, але ладно, переживу. Такі великі дзвони - то треба було фінансування від Мінкульту, я розумію. Як голі їли траву - не сподобалось, бо відчулось, що тут тіпа з мене хулі жарти вирішили жартувати автори, а ви не охуїли блядь мені в обличчя казати "бидло", фух, аж знову хапнуло за нерви і жопу.Повертаємось. Отже, бульбашки. Я розплакалась, серйозно. Бо я така - гспд, я ж більше не можу повернутись у цей стан блаженної солодкої дитячої ідіотії. Ех. Ну ладно.Кінець. Оцінила. Але хотілось в туалет, тому аплодувати довелось по дорозі додому, і ще трошки похлопала в туалеті в себе вдома. Вдома в туалеті не рахується, тому я чесно проголосувала, що аплодувала 5 хвилин і пішла.А тепер по живому. Інтермедії. Вибісили мене капітально. Я занурилась у стан, сиджу, кайфую від своєї Інтелектуальної вищості над іншими створіннями на землі, деколи сплю, а тут мені оце то співай, то слухай пісню про маму, то питання якісь ставлять, прокурори.Я вам чо блін лох. Я розумію, месіанство - це ваша місія, викривання, провокація і т.п., але чого мене одразу записали в масового глЯдача, щоб і я страждала з усіма. Де лазєйка? Куди забашляти, щоб мене як еліту приймали? Але кого я обманюю. Грошей на забашляти нема, то я зроблю вигляд, що мені було смішно, і хаха, та, я зрозуміла, оце рофл. Все одно ніхто не перевірить, а в переписках в тг з такими ж ненормальними, як я, хто був вчора на Модраніхт, я все підчищу, і ви нічого не доведете.Пи.си. Я співала з усіма, навіть коли зрозуміла, що це сарказм. Ми в одному човні, хоч і дуже хотілось би деколи перескочити в інший) Ну і деколи хочеться плюнути на Вищість і побути "бидлом". Амінь)Анонімна мікрорецензентка XXI століття