Загальна характеристика проблеми У другій половині ХХ століття онкогенез почали розглядати не лише як наслідок дії хімічних канцерогенів, а й як результат тривалого впливу іонізуючого випромінювання (ІВ)у малих дозах. Особливу увагу привернули професійні групи ризику — медичні працівники, які працюють з джерелами ІВ (радіологи, рентгенологи, персонал радіологічних відділень). Дослідження, проведені: · у країнах Європи· на базі онкологічних та радіологічних центрів · у рамках програм ВООЗ і МАГАТЕ були спрямовані на виявлення ранніх генетичних маркерів канцерогенного ризику, ще до клінічних проявів захворювання. Ключове наукове питання 📌 Як виявити геномні порушення, спричинені хронічним опроміненням, якщо доза не перевищує допустимі норми? Відповідь на це питання дала цитогенетика, зокрема аналіз метафазних пластинок. 🔬 Чому саме метафазні пластинки? Метафаза — це стадія мітозу, коли: · хромосоми максимально конденсовані · добре візуалізуються · стають доступними для кількісного та структурного аналізу Саме в метафазі можна: · порахувати кількість хромосом · оцінити їхню морфологію · виявити аберації, характерні для радіаційного ушкодження 🧬Тому метафазна пластинка розглядається як індикатор стану геному клітини. 🩸Об’єкт дослідження: хто і чому? У більшості робіт об’єктом дослідження були: лімфоцитипериферичної крові людини. Причини вибору: · висока радіочутливість · стабільний каріотип · перебування у фазі G0 (клітини не діляться) · можливість штучної стимуляції мітозу in vitro 📌 Це дозволяє аналізувати перший мітоз після опромінення, коли клітини з ушкодженнями ще не еліміновані. ⚙️Методи, які використовували У дослідженнях застосовували: · класичний цитогенетичний аналіз метафазних пластинок,· G0-тест— для оцінки накопичених ушкоджень · G2-тест— для виявлення індивідуальної радіочутливості · аналіз 200–300 метафаз на одну особу · статистичну оцінку частоти аберацій Оцінювали: · хроматидні та хромосомні аберації · стабільні та нестабільні перебудови 🧩 Які зміни виявляли на метафазних пластинках? В осіб, які зазнавали хронічного професійного опромінення, фіксували: 🔹Хроматидні делеції→ ранній маркер геномної нестабільності 🔹Дицентричні хромосоми→ специфічний показник радіаційного впливу 🔹Транслокації→ стабільні перебудови, що можуть зберігатися роками 🔹Підвищену загальну частоту аберацій→ у 2–3 рази вище за спонтанний рівень Ці зміни були чітко видимі саме на метафазних пластинках👥 У кого це знаходили? Найбільш виражені зміни виявляли: · у радіологів зі стажем понад 1–2 роки · у осіб з підвищеною індивідуальною радіочутливістю · у працівників репродуктивного віку · навіть за відсутності перевищення дозових лімітів 📌 У~90% обстежених зі стажем роботи фіксували ознаки геномної нестабільності. 🧠 Наукове значення метафазних пластинок Метафазні пластинки дозволили: · довести канцерогенний ефект малих доз ІВ · виявити доклінічні маркери ризику раку · оцінити ефективність систем репарації ДНК · сформувати підхід до персоніфікованої профілактики Висновок 📌Метафазна пластинка — це не просто стадія клітинного циклу. Це інструмент, за допомогою якого геном «говорить» про перенесені ушкодження. Саме вона стала ключовою ланкою між радіаційним впливом → геномною нестабільністю →онкогенезом. Джерело: Стаття Е.А. Дьоміна та В.М. Михайленко за результатами дослідження, проведеного на базі Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, Київ, Україна 2018 р. Автор @Anastasia_Gold1(Анастасія Палієнко) Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна) для рубрики #онкогенетика