Для Китаю "українська криза" (а саме таке формулювання прйнято в Китаї) полягає зовсім не в тому, що одна країна напала на іншу, захопила її території і вчиняє геноцид слабшої у військовому та економічному плані нації. "Українська криза" полягає в тому, що країна, яка має знаходитись в зоні впливу однієї "великої сили" (таке фрмулювання використовується) вирішила перейти в іншу команду, до іншої "великої сили", що звісно є неприйнятним для Пекіну, адже "новий порядок" (який схожий на старий) полягає в тому, що "великі сили" мають поважати лімітрофи один одного, інакше це створює "кризові явища".Тому і виршення "української кризи" має полягати в тому, що дотримавшись церемоніалу типу "поваги територіальної цілісності", лімітроф має повернутися на своє місце. А місце України в зоні впливу Росії. І коли усі це зрозуміють, почнеться "вирішення кризи".Власне тому і Сі Цзіньпіню немає сенсу говорити із Зеленським, бо про що? Зеленський просто маріонетка Вашингтону, а Україна об'єкт гри "великих сил". І "великим силам" треба перестати "підливати масло в огонь" (заперечувати реальності географії і допомагати Україні), а сісти і вирішити долю цього об'єкта.Звісно дипломати і мрійники можуть жити у вологих мріях того, що Китай визнає суб'єктність України, але це хіба що мрії, далекі від реальності настільки ж, наскільки і дата приїзду Сі Цзінпіня в Київ. Якщо він не визнає суб'єктності куди більш потужної і багатої Південної Кореї, намагаючись розповідати що їм робити, з ким дружити, де ставити чи не ставити системи ППО, то щодо нас все і так зрозуміло.Власне чергова "багатовекторність" України, яку пропонують деякі, завершиться простим поглинанням України Росією, як закінчилась "про-китайська" багатовекторність Білорусі.Тому я не розумію бажання "говорити з Китаєм". Що ви збираєтесь йому розповісти? Про що домовитись? Що запропонувати? Якщо ЄС чи США мають важелі вплинути на Китай санкціями, які вдарять по економіці Китаю (і що власне, як і з Росією, треба робити превентивно, а не чекати, коли Пекін почне поставки зброї), то зустріч України і Китаю в кращому випадку це порожня чайна церемонія. Тому Україні треба говорити із союзникам, говорити про необхідність тиску на Китай і введення проти нього санкцій, щоб він і не думав збільшувати допомогу Росії, а не з Китаєм про те, яке блакитне небо над головою.