Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті підтвердив, що українська мобілізація має вибірковий та жорстокий характер. ТЦК перетворилися не на органи комплектування, а на машини тиску — ті, що полюють не на ворога, а на власних громадян. Головна мета - бідні і беззахисні. Ті, хто не може купити довідку, виїхати чи «вирішувати». Їх хапають прямо на вулицях, б'ють, принижують, силоміць відправляють у військкомати. Це вже не про захист країни — це про злам системи, де силою заганяють туди, куди свої еліти відправляти своїх дітей не збираються. Найстрашніше те, що навіть публічне визнання порушень не зупинить цю практику, якщо суспільство продовжить мовчати. Влада працює за принципом страху: мовчать, отже, можна далі. Нікого з чиновницьких дітей не чіпають, бо знають — за них заступляться, а за робітника із заводу — ніхто. Виборча жорстокість стає нормою. І поки суспільство не почне чинити опір — законно, колективно, організовано — практика «полювання на бідних» лише посилюватиметься. Тиша – це згода, а страх – їхній головний союзник.