10 жовтня виповнилось 94 роки від дня пуску першої черги ДніпроГЕС

Будівництво станції розпочалося у 1927 році неподалік острова Хортиця. Проєкт мав одразу два завдання: використати енергетичний потенціал Дніпра та забезпечити судноплавство на ділянці, де руху суден перешкоджали пороги.

У 1932 року запрацювала перша черга Дніпровської ГЕС із п’ятьма гідроагрегатами загальною потужністю 310 МВт. На той час це був один із найбільших енергетичних об’єктів в Європі.

Поява станції дала потужний поштовх промисловому розвитку Запоріжжя. Тут розбудовували металургійні та машинобудівні підприємства, зокрема «Запоріжсталь» і «Дніпроспецсталь». Разом із заводами зростало місто: з’являлися нові житлові райони, розвивалася інфраструктура, створювалися робочі місця. А гребля та судноплавні шлюзи відкрили нові можливості для перевезень Дніпром.

За свою історію Дніпровська ГЕС пережила масштабні руйнування під час Другої світової війни. У 1941 році частину греблі підірвали радянські війська, а у 1943-му станцію додатково зруйнували німецькі війська під час відступу. Відбудова розпочалася у 1944 році, і вже у 1950-му станція досягла проєктної потужності. Згодом, у 1969–1974 роках, гідровузол розширили, спорудивши Дніпровську ГЕС-2.

Нині ДніпроГЕС знову переживає складний період. російські ракетні атаки завдали станції значних пошкоджень. Її відновлення потребує складних технічних рішень і щоденної роботи енергетиків, інженерів та ремонтників в умовах постійних безпекових загроз.

За 94 роки ДніпроГЕС стала невіддільною частиною Запоріжжя та історії української енергетики. Це історія масштабного будівництва, розвитку промисловості, воєнних руйнувань і відбудови. А ще — кількох поколінь гідроенергетиків, які створювали, розвивали та продовжують відновлювати станцію сьогодні.