Гай-Нижник: Історія та політика / Hai-Nyzhnyk: History & Politics | The Economist: Неправильний спосіб закінчити війну. Частина 1Похмурі у...

The Economist: Неправильний спосіб закінчити війну. Частина 1Похмурі уроки історії, які пояснюють «миротворчість» Володимира Путіна.▪️У перші місяці Корейської війни, одного з найбільш кровопролитних конфліктів, що коли-небудь відбувалися між комуністичними силами та демократичним Заходом, лідер Китаю Мао Цзедун направив телеграму своєму колегі-тирану Йосипу Сталіну з роздумами про втрати, які має зазнати кожна зі сторін.Моя «загальна стратегія», писав Мао в березні 1951 року, передбачає «знищення кількох сотень тисяч американських життів» у війні, яка триватиме кілька років. Тільки тоді імперіалісти зрозуміють, що в нещодавно заснованій Китайській Народній Республіці вони зустріли гідного супротивника.▪️ Мао вже відправив армії «добровольців» на Корейський півострів, де бої вирували з минулого літа, після того, як підтримуваний Радянським Союзом режим у Північній Кореї вторгся до Південної Кореї, якою керував американський союзник. Мао холоднокровно повідомив Сталіну, що на Китай очікує ще 300.000 загиблих або поранених.▪️Зневага Мао до втрат не була риторичним прийомом. До липня 1953 року, коли перемир'я поклало край 37-місячної війни, за внутрішніми китайськими оцінками, кількість загиблих у його країні становила 400.000 осіб (сьогодні офіційна пропаганда визнає 150.000).▪️ Дізнавшись про загибель свого старшого сина на корейському фронті, Мао лише пробурмотів: «Як може бути війна без смертей?»▪️ Загинули мільйони корейських мирних жителів і, можливо, мільйон корейських солдатів. Америка втратила майже 37.000 осіб, а Великобританія та інші країни ще тисячі. Корейські міста перетворилися на руїни, що димляться.▪️Аж надто довго Америка та її союзники думали, що вони борються за територію. Вони побоювалися, що Китай та Північна Корея проводять під керівництвом Москви глобальну кампанію щодо розширення комуністичного впливу. Вони не зрозуміли справжніх мотивів Мао, частина яких стала відома лише після відкриття китайських та радянських архівів у 1990-х роках.▪️В обмін на криваву жертву Китаю Мао попросив Радянський Союз оснастити його збройні сили сучасною зброєю, військовими кораблями та літаками, а також надати креслення та інструменти для виробництва такої зброї в Китаї.▪️Контроль над півостровом кілька разів переходив від комуністичних військ до західних і назад, перш ніж ситуація зайшла в безвихідь близько 38-ї паралелі, лінії, що розділяє Корею на дві частини. Щойно ситуація зайшла в глухий кут, головну територіальну мету Мао — уникнути возз'єднання проамериканської Кореї та появи західних військ на його кордоні — було досягнуто.▪️Вже в червні 1951 року Америка, Китай та Радянський Союз підтримали перемир'я на 38 паралелі. Проте війна тривала ще два роки. Прагнучи отримати більше військової допомоги від Радянського Союзу, Мао влаштовував нескінченні суперечки з приводу військовополонених, які відмовлялися повертатися до Китаю чи Північної Кореї.▪️Цілих 45% американських втрат припало на час після початку переговорів. Ветерани згадували смертельні нічні сутички на пагорбах, що височіли над освітленим прожекторами переговорним комплексом.▪️Перемир'я було нарешті узгоджено влітку 1953 року, після смерті Сталіна та завуальованих загроз США застосувати ядерну зброю. Після трьох років кровопролиття лінія, що розділяла дві Кореї, не зрушила з місця. За словами Макса Ґастінґса, історика корейського конфлікту, світ дізнався, що «війна може вестись так само болісно і завзято за столом переговорів, як і зі зброєю на полі бою».