Економіка України

🌾 Відновлення агроземель України після війни може коштувати $20 млрдУкраїна володіє третиною світових чорноземів, але війна буквально розриває ці ґрунти. За дослідженнями, про які згадує Голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів'євський, відновлення сільськогосподарських земель після війни потребуватиме щонайменше $20 мільярдів і триватиме понад 10 років.Оцінка масштабів збитків:▪️За даними університету Вагенінгена, витрати на відновлення сільгоспземель складуть близько 15% довоєнного ВВП України▪️Світовий банк оцінює першочергові потреби на рекультивацію у $1,1 млрд▪️Вартість розмінування всіх земель Світовий банк оцінює в $30 млрд, з яких близько $22 млрд необхідно для сільськогосподарських земель.Основні фактори пошкодження ґрунтів:▪️"Bombturbation" — вибухове руйнування, що перемішує найродючіший верхній шар з нижніми▪️Ущільнення ґрунтів важкою військовою технікою▪️Хімічне забруднення важкими металами та паливом▪️Знищення лісосмуг, що захищали від ерозіїЧастина полів може назавжди випасти з сільськогосподарського обігу — деякі території неможливо буде повністю розмінувати, як показує досвід Бельгії, де навіть через 100 років після Першої світової війни фермери знаходять снаряди.Повністю читайте на каналі Олега Нів'євського#агро 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Нові мита США негативно вплинуть на українських виробників трубУ березні 2025 року президент США Дональд Трамп запровадив спеціальні 25-відсоткові мита на увесь імпорт сталі, алюмінію та продукції з них (12 березня 2025 року США скасували введене у 2022 році звільнення України від спеціальних мит на сталь та алюміній). Це матиме безпосередній вплив і на український експорт.Експорт українських товарів, до яких застосовані ці мита, у 2024 році становив $150 млн. Це 4% сукупного експорту України.На перший погляд, 4% – це небагато. Водночас понад 75% українського експорту до США складають труби. Американський ринок відіграє ключову роль у цій галузі.У загальному експорті труб для нафто- і газопроводів з України частка США становить 37%. А в експорті труб для буріння нафтових і газових свердловин – 38% (частка ЄС — 21% і 6% відповідно). Ринок США також споживає 18% українських сталевих безшовних труб, які йдуть на експорт.І хоча нові мита стосуються не лише України, вплив на наших виробників може виявитися серйознішим, адже сектор вже потерпає від високої вартості міжнародної логістики та воєнних ризиків.🔍Повністю Моніторинг зовнішньої торгівлі читайте за посиланням #ІЕД #торгівля📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

МВФ, ЄС і "правки Лозового": що гальмує виконання програми?📅 Коли: 27 березня 2025, 16:00💻 Формат: онлайн (Zoom)🗣 Мова: українська (є переклад англійською)🔗 Реєстрація: forms.office.com/e/BR9qnYPNBbСитуація з виконанням Україною умов програм МВФ та ЄС ускладнюється. Ризики зростають, дедлайни наближаються.Сьогодні разом із #RRR4U обговоримо, як Україна виконує структурні маяки МВФ і індикатори Ukraine Facility, і що може завадити отриманню чергового траншу.У фокусі дискусії — “правки Лозового”. Цей структурний маяк Україна мала б давно виконати, але цього не сталося.🧾 Що таке “правки Лозового”? Це правки народного депутата Андрія Лозового, внесені ним (та прийняті Верховною Радою) ще 2017 року. Вони суттєво обмежують можливості слідства, оскільки скорочують строки розслідувань та ускладнюють процедури. Їх скасування — одна з умов МВФ, але протидія йде не лише від політиків. Бізнес також має свої зауваження. Тож сьогодні з цього приводу почуємо позицію:🔹 Романа Ващука, Рада бізнес-омбудсмена🔹 Андрія Єрашова, Спілка українських підприємців (СУП)🔹 Євгена Токаря, НАБУ🔹 Павла Демчука, Transparency International UkraineТакож обговоримо:▪️виклики сьомого перегляду Програми МВФ▪️затримки з виконанням індикаторів Плану України▪️перспективи фінансування у 2025 році👉 Реєстрація тут📚 Більше матеріалів: rrr4u.org#ukrainefacility #МВФ #ІЕД 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

+700 ГВт відновлювальних джерел енергогенерації за минулий рік по всьому світу. Звіт МЕАМіжнародне енергетичне агентство (МЕА) — аналітична структура, яка об’єднує 32 країни-члени, включно з ЄС, США та Японією. Воно формує глобальні огляди енергетичних тенденцій, які впливають на політики урядів та інвесторів. Global Energy Review 2025 — один із ключових щорічних документів МЕА.Попит на енергію у світі зріс на 2,2% у 2024 році — швидше, ніж середній показник за останнє десятиліття. Але головне — які джерела виграли у цій гонці. І тут фаворити очевидні: відновлювані джерела та природний газ.🔍 Основні висновки з Global Energy Review 2025:▪️ 80% зростання світової генерації електроенергії забезпечили ВДЕ та атомна енергетика.▪️ Рекордне розширення ВДЕ: +700 ГВт, з яких майже 80% — сонячна енергетика.▪️ Природний газ став лідером серед викопних джерел: попит зріс на 2,7% та досягнув історичного максимуму.▪️ Китай — головний драйвер змін: минулоріч країна додала 340 ГВт сонячної і 80 ГВт вітрової енергії, але водночас споживання вугілля там також зросло.▪️ Індія встановила 30 ГВт сонячної потужності — утричі більше, ніж у 2023-му.🛢 Тим часом споживання нафти зростає повільніше (+0,8%) — особливо через поширення електромобілів, вантажівок на СПГ і швидкісних поїздів у Китаї.Вугілля тримається завдяки Китаю, Індії та країнам Південно-Східної Азії, але його частка у світовій генерації електроенергії впала до 35% — найнижчого рівня з 1974 року.Викиди CO₂ зростають повільно (+0,8% у 2024 році), завдяки швидкому розвитку чистих технологій.🟢 Загальна тенденція — повільний структурний перехід до низьковуглецевої енергетики.‼️ Важливо: МЕА — це клуб переважно країн-імпортерів енергоресурсів. Тому їх аналітика часто відображає інтереси споживачів, а прогнози можуть виглядати дещо більш оптимістичними для імпортерів енергоресурсів, ніж для традиційних експортерів палива, таких як ОПЕК.Повністю прочитати звіт можна за посиланням#енергетика 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

ОЕСР публікує прогноз: Торгові війни США уповільнять світову економікуОЕСР опублікувала нову доповідь, в якій попереджає, що агресивна торговельна політика США створює серйозні ризики для глобального економічного зростання та може прискорити інфляцію.📊Глобальне зростання сповільниться до 3,1% у 2025 році та 3,0% у 2026 році через торговельні бар'єри та зростаючу невизначеністьВплив на інфляцію та монетарну політику:▪️Підвищення торговельних витрат посилить інфляційний тиск — споживча інфляція може зрости на 0,4 процентних пункти▪️Центральним банкам доведеться довше утримувати обмежувальну монетарну політику, що додатково сповільнить зростання▪️У багатьох країнах, включно зі США, базова інфляція залишатиметься вище цільових показників навіть у 2026 роціУ доповіді ОЕСР зазначає, що подальша фрагментація торгівлі зашкодить перспективам глобального зростання, і підкреслює необхідність міжнародної співпраці для запобігання подальшої ескалації торгових конфліктів.#OECDДжерело📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

📢 Український цукор: стабільність ринку ЄС чи загроза?Чи «завалив» український цукор ринок ЄС? Олег Нівʼєвський розбирався на цифрах.До 2022 року ЄС майже не імпортував український цукор – його частка в структурі закупівель не перевищувала 11%. Але після лібералізації торгівлі у 2022 році, викликаної повномасштабною війною, ситуація змінилася: на піку Україна забезпечувала понад 50% усього імпорту цукру ЄС.Проте імпорт з України не створив «перенасичення» ринку. Навпаки, він компенсував падіння виробництва всередині ЄС, яке за два роки зменшилося більш ніж на 2 млн тонн. При цьому ціни залишалися високими – понад $800/т .Що змінилося в 2024? Під тиском європейських виробників Брюссель повернув квоти – тепер Україна може поставити лише 109 тис. тонн замість 500 тис. тонн у попередньому сезоні. Це штучно обмежує конкуренцію і не йде на користь ані споживачам, ані виробникам у харчовій промисловості .Україна має потенціал для стабільного експорту цукру, що важливо як для внутрішньої економіки, так і для інтеграції в європейський ринок. Агросектор – один із небагатьох, що залишається конкурентним і приносить валютну виручку. І якщо ЄС справді підтримує економічне відновлення України, то бар’єри для її експорту потрібно знімати, а не створювати нові.#агро

🔍Експерт ІЕД Віталій Кравчук коментує рішення НБУ:Підвищення облікової ставки до 15,5% та додаткові стимули для банків підвищувати ставки за вкладами населення відображає стійке прискорення інфляції, посилення зовнішніх ризиків для економіки та зміну точки зору НБУ щодо природи сплеску інфляції. Раніше НБУ більше схилявся до погляду, що прискорення інфляції є тимчасовим і викликане переважно короткостроковими чинниками такими як низький урожай минулого року та перебої із поставками окремих товарів. Зараз у НБУ бачать більший вплив середньострокових чинників таких як дефіцит робочої сили та відновлення споживчого попиту. Також тривале прискорення інфляції збільшує ризик інфляційної спіралі, коли висока інфляція незалежно від її походження посилює інфляційні очікування і заохочує подальше підвищення цін та заробітних плат для компенсації не лише фактичного але і очікуваного зростання витрат. Це спонукало НБУ рішучіше підвищувати ставки на останніх засіданнях з монетарної політики та попередити про ймовірне подальше підвищення облікової ставки #ІЕД #ставки #НБУ Джерело 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

НБУ підвищує облікову ставку до 15,5%Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку на 1 в.п. до 15,5% річних з 7 березня 2025 року — із завтрашнього дня. Це рішення спрямоване на підтримку привабливості гривневих заощаджень та повернення інфляції до цільового рівня 5%.🔍 Причини підвищення ставки:▪️Інфляція у січні прискорилася до 12,9% і продовжила зростати у лютому▪️Посилився вплив інфляційних чинників через підвищені витрати на енергоресурси та оплату праці▪️Базова інфляція стрімко прискорюється, особливо у секторі послуг📊 Прогноз НБУ:▪️Інфляція продовжить зростати в найближчі місяці через вплив торішніх гірших урожаїв та збільшення виробничих витрат▪️У другому півріччі очікується повернення інфляції до сповільнення▪️До кінця року прогнозується зниження інфляції до однознакового рівня🤔Це досить близько до прогнозу, який давав експерт ІЕД Віталій Кравчук, коментуючи статистику по інфляціїБільше про технічні деталі рішення можна прочитати на сайті НБУ#НБУ #ставка 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

Україна імпортувала 512 млн куб м газу в лютому – це найбільший показник за 1,5 рокиУ лютому 2025 року Україна значно збільшила імпорт природного газу – до 511,8 млн куб м, що стало максимальним місячним показником з вересня 2023 року. Про це свідчать розрахунки галузевого видання ExPro. Порівняно з січнем 2025 року обсяги імпорту зросли у 12 разів через низьку базу.Звідки надходив газ:▪️Словаччина: 234,4 млн куб м (45,8%)▪️Угорщина: 218 млн куб м (42,6%)▪️Польща: 59,5 млн куб м (11,6%)Чому імпорт різко зріс?▪️Російські атаки на газовидобувні об'єкти призвели до скорочення внутрішнього видобутку▪️Холодна погода в лютому спричинила підвищений попит▪️Менші запаси газу в сховищах потребували додаткових поставокТакож варто додати, що тривалий час Україна намагалася проходити майже без імпорту, покладаючись на власне видобування, через що запаси в підземних сховищах газу (ПСГ) сильно скоротилися. 📊За даними асоціації Європейських операторів підземних газових сховищ (GSE), заповненість українських ПСГ станом на 3 березня становила лише 4,9% (у 2024 році, станом на 3 березня, ПСГ була заповнена на 14,1%). У березні очікується зменшення імпорту через потепління та поступове відновлення газовидобувних об'єктів. Однак для підготовки до наступного опалювального сезону, за словами гендиректора ДТЕК Максима Тімченка, Україні потрібно буде імпортувати ще 1-2 млрд куб м газу.#енергетика 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊

З'явився текст угоди між Україною та США. Пояснюємо, що в ньомуЄвропейська правда опублікувала текст угоди між урядами США та Україною щодо створення спільного інвестиційного фонду для відбудови України. Пояснюємо головне з цього документу.▪️Угода – це по суті меморандум, у якому ми обіцяємо США далі домовлятися про безпосередні умови створення та роботи фонду. Тобто про конкретику нам доведеться ще домовлятися і домовлятися. ▪️У документі зазначено, що “Уряд України вноситиме до Фонду 50% усіх надходжень, отриманих від майбутньої монетизації усіх відповідних природно-ресурсних активів, що є у державній власності України”. Йдеться про рентні платежі до бюджету від видобутку корисних копалин. Можливо, розмір ставок рентних платежів буде обговорюватися вже у наступних ітераціях перемовин. Побачимо.▪️Важливий нюанс: вже зараз у документі вказано, що він не стосується тих копалин, які ми видобуваємо як країна станом на зараз. Лише про майбутні, ось цитата з документу: “майбутні джерела надходжень не включають теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України”. Ну тобто дерибану якихось держкомпаній, які володіють родовищами, на кшталт Нафтогазу, не передбачається.▪️У даній Угоді не йдеться про безпекові гарантії Україні. Але враховуючи дуже розмитий текст документу і те, що ми поки що не маємо зобов’язань перед США по цьому фонду, це цілком логічно. Про гарантії безпеки для України явно буде йтися у наступних серіях перемовин.▪️Україна продовжить рухатися євроінтеграційним курсом — в тому числі при розробці майбутнього механізму роботи фонду. Якщо ми його таки створимо. Ну й нагадаємо, що поточний варіант угоди демонструє значний прогрес у порівнянні з попередньою версією, яка містила вимоги про надання США прав на потенційний дохід від розробки українських ресурсів у розмірі 500 мільярдів доларів.Додаємо за інфографіку про рідкісноземельні копалини від наших партнерів DiXiGroup, яка широко розійшлась і яку ніколи не соромно показати ще раз :) #США #копалини📊Підписуйтесь на канал "Економіка України" 📊