Як CBAM вдарить по українському експорту і що з цим робити?З 1 січня 2026 року європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) перейшов у свою остаточну фазу. Фактично це податок на викиди вуглецю для чавуну, сталі, цементу, добрив, алюмінію, електроенергії та водню. Експертка ІЕД Вероніка Мовчан спільно з Їгітом Тахмісоглу (German Economic Team) підготували нове дослідження щодо короткострокових наслідків цього кроку для економіки України.Ділимося головними висновками:▪️Україна критично залежна від ринку ЄС: частка Євросоюзу в нашому експорті товарів, що підпадають під CBAM, зросла з 41% у 2021 році до 68% у 2025 році. Загалом це товари на суму близько $3,4 млрд, що становить 15% усього нашого експорту до ЄС та близько 2% ВВП України.▪️Вплив СВАМ буде значно сильнішим та настане швидше, ніж очікувалося до публікації ЄК стандартних ставок (default values) у грудні 2025 року.▪️ Щоб не переплачувати, експортери мають підтверджувати свої реальні викиди через акредитованих аудиторів, що в умовах війни вкрай складно. Якщо верифікованих даних немає, європейські імпортери змушені застосовувати стандартні ставки (default values), які поступово зростають (+10% у 2026 році та +20% у 2027 році) і є каральними за своїм дизайном.Прогноз втрат на 2026-2027 роки, якщо українські виробники будуть змушені працювати за цими стандартними ставками:▪️Сумарний експорт України до ЄС може скоротитися на $1.39 млрд, що означає падіння на 41% відносно нашого експорту CBAM товарів 2025 року.▪️Металургія отримає 89% усіх збитків: галузь може втратити $1.24 млрд експорту.▪️Експорт цементу в ЄС опиниться під загрозою майже повного колапсу — очікується падіння поставок на 96%, оскільки витрати на CBAM для українського цементу будуть значно вищими, ніж у конкурентів з Північної Африки.🔍Що потрібно зробити Україні? ▪️Термінова підтримка верифікації. Необхідно надати підприємствам фінансову та організаційну підтримку для проведення незалежного аудиту викидів, щоб уникнути сплати за надвисокими стандартними ставками.▪️Підвищення внутрішнього податку на СО2. Зараз в Україні цей податок мізерний — близько 0.6 євро за тонну. За правилами ЄС, якщо ми платимо податок вдома, ця сума віднімається від CBAM. Тобто краще зібрати ці гроші до власного Фонду декарбонізації та пустити на модернізацію промисловості, аніж просто віддати в бюджет ЄС.▪️Використання форс-мажору (Стаття 30(7)). Правила CBAM передбачають можливість винятків для країн, які знаходяться в особливих обставинах. Україна має активно вести політичний діалог з ЄС щодо застосування цієї статті. Також можна спробувати домовитись, щоб зібрані з наших експортерів кошти поверталися в Україну на відбудову та декарбонізацію промисловості.#ЄС #CBAM #торгівля 📊Підписуйтесь на канал "Економіка України"📊