Війна за майбутнє триває і на рівні дітей: росія намагається перетворити викрадених українських дітей на інструмент своєї війни – і тому їх потрібно повертати негайно.Про це говорила Оксана Гінчук, радниця з адвокації Українська мережа за права дитини, під час панельної дискусії «Діти як зброя: як викрадення росією українських дітей загрожує європейській безпеці» в межах Мюнхенської конференції з безпеки.Йдеться не лише про гуманітарне питання. Примусова паспортизація, індоктринація та мілітаризація – інструменти, якими росія стирає українську ідентичність і формує лояльність до держави-агресора. Це створює довгострокові ризики для України та Європи.Як приклад Оксана навела історію повернення: фахівці Української мережі за права дитини працювали над поверненням хлопчика 10–11 років. Сестра приїхала забрати його до України, але на кордоні заявили, що він – «громадянин російської федерації»: паспорт оформили без його відома. Перетнути кордон вдалося лише з десятої спроби. Так виглядає примусова паспортизація на практиці: українські документи у дітей вилучаються, навіть у найменших. Натомість нав’язане «громадянство» означає навчання за російськими стандартами, вимогу лояльності та в майбутньому – ризик служби в армії рф.Паралельно росія системно «перепрограмовує» дітей через школу – мілітаризацію й пропаганду. Чим довше дитина в цій системі, тим складнішими стають повернення та реінтеграція. ​​З 2022 року фахівці Української мережі за права дитини разом із партнерами та державними інституціями вже повернули в Україну 337 дітей і молодих людей з окупації та депортації. Але кожне таке повернення – це щоразу складніший маршрут і довша робота з відновлення та реінтеграції.