📕 Розкажу коротенько про «Дівчат, які нічого не скажуть» Еріка Рікстеда. Я перебірливий у трилерах і не все, що ними називають, я ними вважаю, але це — справжній представник жанру. Тут є те, що я ціную найбільше: живі персонажі з історіями та характерами, класна історія, жорстке протистояння антагоністів, цікавий сетінг. І головне: це цікава книжка. 🧐 З іншого боку, тут купа недоліків, навіть пов’язаних з перевагами: 🥦 Це загалом не майстерний літературний твір, це просто цікава книжка, і нічого більше; 🥬 Більшість історій персонажів не розкривається, а просто закидається, див. пункт з броколі;🫑 Це дуже незграбно перекладено і, судячи з усього, так само написано у оригіналі. Деякі шматки тексту і діалогів можна просто пропускати, але мені було однаково, бо це просто цікава книжка.🙃 Прикольно писати такий відгук, до речі. Не знаю, як вам пояснити, але факт — що всі безперечні недоліки роману вражень мені не зіпсували, я отримав все, що хочу отримати від трилера (а це не завжди буває з більш якісними текстами, до слова). 😇 Висновок такий: #раджу_почитати любителям жорстких трилерів з розслідуванням і маніяком, але якщо ви чутливі до того, що текст містить купу провальних формулювань, або шукаєте у трилері ідеальну літературну форму — не беріть. Це просто дуже цікава книжка для любителів жанру без завищених очікувань.