Source
Перехресні стежки | Насилу домучив цей роман одного зі своїх улюблених авторів. «Холод» — ...
1 620 Views/Reach
2026-07-29 12:15
Message №4843
🥶🫣 Насилу домучив цей роман одного зі своїх улюблених авторів. «Холод» — етнографічна подорож у брудних декораціях північної Азії 30-х-40-х. Епічно, жорстко, жорстоко і до дрижаків нудно. 🤔 Герой Твардоха, Конрад Відух, часом згадує книжки Карла Мая про Віннету, і «Холод» дуже на них схожий — чужинець потрапляє до племені тубільців — лиш етнографічних подробиць тут більше. Політично мова про територію росії, але Твардох цікаво ходить цими землями — з росіян тут хіба поліцаї та чекісти, герої є жителями окупованих територій, просто слів таких не знають. Йтиметься тут і про Гулаг, і про Україну. ☝️ Сюжет починається з випадкової зустрічі на Шпіцбергені, який нині називають однією з ймовірних наступних цілей русні, то ось вам цитата:Не знаєте ви, як приходить Росія, коли приходить. Росія як приходить, то приходить велика, хоча люди її марні, слабкі, але приходить велика й неспроможна витримати біля себе нічого, що не є Росією, тож перетворює все на Росію, розумієте, на Росію, тобто на гівно. Щоб усе було таке саме, як гівно те. Як з’їсиш багато ягід, то гівно буде чорніше, ніж якби тільки юколу, чи толкушу, чи молоко, чи копалгин їв’єсь, але гівно — це гівно, одне від іншого не відрізняється, так, як юкола від толкуші й від ягоди, розумієте ви це? І як прийде Росія, і зжере вас, і висере, то не буде більше різниці між льйаудīc, чукчею, коряком, юкагиром і руским, усе буде одним гівном, руским гівном, розумієте ви?
✍ Тут багато любові, жорстокості й самопожертви, епічності та простору, дикого сексу, канібалізму, смертей, крові, холоду та голоду. Здається, що ім'я Конрад не випадкове. Мені відчулося, що це відсилка до «Серця пітьми» і не єдина.‼️ За що я люблю Твардоха навіть тут. Його розповідь будується на розшифрованих щоденниках Конрада. У післямові, автор задається питанням — чи не міг би він доказати цю історію, доповнити її домислами? І сам собі відповідає:Ну, що ж, якби я був представником польської школи репортажу, без сумніву, так би й зробив, зрештою, полягає вона у вигадуванні, а проте я лише романіст, і правда для мене важливіша від гарної історії. 💪 Наш слоняра! Або, як сказав би Конрад, кхолут. #раджу_почитати любителям жесті та етнографії.