На Різдво в Україні діються речіпотаємні й вічні. Скажімо, місяцьвиявляється зайвим, тому Святвечірпереходить не в ніч, над якою висятьхерувими сонні, а в ніч — як море,по якій навряд чи спроможні тріїмандрівні царі, подолавши гори,своєчасно встигнути до Марії.Це, однак, не значить, що все даремно,всі прогнози, прикмети цілком опуклі.Попри те, що зимно і те, що темно,неминучим є чудо, скажімо, в Дуклі,чи де-небудь. Це, як і з'ява комети,як сама зоря, що провадила, паслапастушків, ягнят, як і всі предмети, —все збувається: Йосиф, яскиня, ясла,коляда збувається, сіно, свічка.А проте — лишень у вертепній скрині,до якої доступ і вхід крізь вічка,бо насправді нема яскині, нинія, здається, готовий прийти з дарами,хоч діряво в кишенях, а в небі сіро.Тут мене ловили вітрини, брами.Треба їхати. Може, сконає Ірод.✍️📚 Юрій Андрухович, 1990-ті Раптом що, то «яскиня» — то печера. Все не даремно, чудо неминуче! Раптом ви не розпізнали відсилку до головного різдвяного поета зі згадки про Дуклю — то це тут. А я вам пізніше ще покажу один рідкісний різдвяний вірш Антонича. 👩‍🎨🎨 Олександр Аксінін «Різдво», 1983Аксінін вічно прекрасний і похмурий, але Різдво, здається, навіть у нього світле. Або, підсвічене. Всім смачної куті! 🫶