Проте, геї та лесбійки в Україні досі не можуть одружуватися - і це неприйнятно. Вічно хтось підіймає ці релігійні теми та "про шкідливий вплив на дітей". До речі, моя особиста думка (не хочу нікого образити), але християнство тут тільки шкодить. Забороняючи все від дошлюбних стосунків (ви серйозно?) до гомосексуальних стосунків воно тільки відрізає від себе гіпотетичну частину парафіян. Дуже поганий спосіб комунікації (кажу, як піарниця).Нещодавно я подивилася кілька документалок про ЛГБТ пари, які емігрували до інших країн з ціллю одружитися та створити сім'ю. Як результат, вони залишилися жити в Аргентині та Нідерландах просто тому, що там вони можуть бути собою  і мати майбутнє (юридичне також). Хто б що не казав про наш рівень сприйняття і низький рівень негативу до представників ЛГБТК+ спільноти в Україні, поки вони не мають рівних прав із гетеросексуальними парами - це все пусті слова."Так, ми вас сприймаємо, але одружуватися вам - зась!"Днями я мала розмову з голландською знайомою, яка вже багато років живе в Туреччині. Вона розповіла про її інакшу знайому українку, яка переїхала до Нідерландів і там одружилася зі своєю дівчиною."А в Україні це неможливо, виходить?" - запитала вона.І я, посьорбуючи свою каву, кивнула.Дуже хочеться, щоб рівність існувала у всьому. Ми часто порушуємо це питання сьогодні щодо жінок і чоловіків. А як щодо пар чоловік-чоловік або жінка-жінка?Вірю, що на моєму віку вийде закон про дозвіл на одностатеві шлюби. Точніше, хочу вірити.