Цікава стаття вийшла на The New York Times під заголовком «США побачили можливість тоді, коли почали активно запускати процес озброєння України».Згідно зі статтею, вже в перші ж тижні повномасштабного вторгнення ЗСУ почали відчувати серйозну нестачу радянських боєприпасів, які підходили до їхніх радянських артилерійських установок. Тоді Ллойд Остін, міністр оборони США, зателефонував генералу Міллі, колишньому голові Об’ єднаному комітетові начальників штабів США з питанням, скільки американських артилерійських установок можна поставити Україні разом із свіжовиробленими боєприпасами. Дзвінки та обговорення, які відбулися потім, запустили цілу серію подій, які допомогли налагодити постачання зброї Україні та підхід США до побудови альянсів.Все це згодом переросло у зустрічі у форматі Рамштайн. Якраз сьогодні проходить 25-та така зустріч, остання за президентства Байдена. Станом на зараз участь у Рамштайні беруть представники 52 країн, при чому Вашингтон непрямо вказує на те, що деякі країни беруть в ньому участь в секретному режимі. Автор трошки заглиблюється в історію та стверджує, що така невеличка деталь як розмір артилерійського боєприпаса (152-мм та 155-мм) може вказати на те, до якого табору належить та чи інші країна, яка такі боєприпаси використовує.Новинка формату Рамштайн (яку за словами адміністрації Байдена наступні американські адміністрації можуть використовувати) полягає в тому, що країни НАТО проєктують власну силу та авторитет на інші країни (Японія, Австралія, Південна Корея та ін.), які долучаються до Рамштайну та намагаються теж розвивати свої збройні сили відповідно до натівського зразка. Це ще далі віддаляє їх від іншої вісі - Китаю, Росії, Північної Кореї та Ірану, як приклад.https://www.nytimes.com/2025/01/09/us/politics/ukraine-russia-weapons-coalition.html
Штатний журналіст Süddeutsche Zeitung, Флоріан Гассель, який базується в Белграді, написав статтю про 155-ту бригаду ЗСУ, яка проходила навчання у Франції та яка мала стати зразковою, а натомість «перетворилася на катастрофу».Макрон про неї говорив ще в червні 2024 під час урочистостей з нагоди святкування Дня висадки сил союзників у Нормандії. Тоді йшлося про 5800 солдат, які мали отримати найсучасніше обладнання - 18 новесеньких САУ «Цезар», 30 танків «Леопард» комплектації 2А4. Тоді Зеленський пропонував західним союзникам сформувати 14 бригад ЗСУ закордоном. Пан Гассель переповідає далі заяву українського журналіста, Юрія Бутусова, щодо самовільного залишення бригади 1700 її бійцями. Прричина - недостатня підготовка солдат та вкрай погане забезпечення технікою. Частина з них втекли із самих тренувань у Франція, однак більша частина пішла у СЗЧ ще в Україні, при чому в листопаді минулого року.P.S. Звісно, такі статті не додають іміджу нашій країні та не сприяють заохоченню іноземців допомагати Україні та ЗСУ. Просто звертаю увагу на те, що на Заході такі речі не залишаються поза увагою.https://www.sueddeutsche.de/politik/ukraine-militaer-skandal-desertion-soldaten-ausruestung-li.3177554
Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung оприлюднила інтерв’ю із німецьким генералом-інспектором Бундесверу, Карстеном Броєром, про війну в Україні та гібридну війну РФ проти Німеччини.Назва статті - Час однозначно на боці Росії.Тезисно:Попри війну та виснаження в Україні, російські війська реконструюються і цей процес має завершитися в найближчі 5-8 років, тобто десь до 2029 року, вважає Броєр.На багато ділянках фронту склалася патова ситуація, навіть на Курщині. Росія тепер почала залучати північнокорейських солдат і це дозволяє їй «повзти» вперед. Цьому треба якось протидіяти.Генерал Броєр не бачить ознак того, що українська оборона може «посипатися», оскільки українські військові відразу бачать спроби прориву військ РФ і можуть цьому відразу протидіяти. Однак, велика загроза полягає в здатності Росії вести цю війну ще дуже довго.Усе німецьке суспільство повинне протидіяти російським гібридним загрозам. https://www.faz.net/aktuell/politik/inland/carsten-breuer-die-zeit-spricht-fuer-russland-110089007.html
Лі Гокстейдер написав колонку для The Washington Post, в якій стверджує, що «Байден має вікно у 76 днів після виборів, щоб зробити все правильно для України».Автор вважає, що чинний американський президент багато чого може зробити відразу після виборів, які пройдуть 5 листопада. Якщо переможе Трамп, Байден відразу може дозволити Україні застосовувати далекобійну зброю по обʼєктах, розташованих в російському тилу. У Байдена може знайтися купа причин (знищення українських міст російською армією, диверсійні дії РФ на території країн-членів НАТО та багато ін.), щоб обґрунтувати такий свій крок і не викликати контрагрументи про ескалацію.Навіть найменше перехоплення ініціативи на полі бою Україною, вважає Гокстейдер, може не дозволити Трампу (якщо той стане президентом) спробувати змусити Україну підкоритися Росії.Якщо виграє Гарріс, Байден міг би обʼєднати НАТО в питанні надання Україні запрошення на членство. Якби США стали лідером у цьому питанні, за ними б пішли Німеччина, Угорщина та Словаччина. Навіть якщо Україні надішлють запрошення, можуть пройти роки, перш ніж Київ приєднається до Альянсу. Завданням Гарріс буде координувати цей процес.Хай хто виграє вибори, Байден матиме шанс поставити Україну в найкращу можливу позицію. Йому треба ним скористатися, завершує свою колонку Гокстейдер.https://www.washingtonpost.com/opinions/2024/10/23/biden-election-ukraine-war-russia/Süddeutsche Zeitung проаналізувала саміт БРІКС в Казані. Попри те, що усі члени відносно недавно створеного союзу представляють близько 45% жителів усієї планети, далекі не всі члени БРІКС налаштовані проти Заходу, і Путіну це відомо. Для нього зустріч у Казані стала радше демонстрацією його впливовості та ще досі підтримуваними контактами із потужними світовими лідерами - Сі Цзіньпінем і Нарендрою Моді. Ідея Путіна створити альтернативу американському долару чи мережі SWIFT виглядає непереконливою та складною для виконання. https://www.sueddeutsche.de/politik/russland-brics-gipfel-putin-indien-china-lux.LoAankqj5cTbbo4F5NLQsz
В Німеччині знову набирає обертів дискусія щодо не надання/позбавлення права українських чоловіків мобілізаційного віку перебувати в Німеччині.Süddeutsche Zeitung написала статтю «Хто хоче вказувати українцям на те, що вони мають померти?».Станом на сьогодні в Німеччині мешкає 200 тисяч українських чоловіків мобілізаційного віку (розмір армії Бундесверу). Багато хто в країні пропонує не надавати притулку цим чоловікам або навіть позбавити їх його, щоби ті йшли воювати в Україні.Автор статті вважає, що, зважаючи на складну історію з військовим обовʼязком в Німеччині (в країні існує в конституції стаття 4 стаття та її третій параграф, в якому прописано, що «ніхто не може бути під загрозою зброї змушений служити в армії проти своєї волі». В Бундесвері цю статтю висміюють і часто нею нехтують), самі німці не мають особливого права змушувати українських чоловіків воювати. Також автор вважає, що німецьким політикам легко розкидатися фразами про позбавлення українських чоловіків притулку, враховуючи географічну відстань Німеччини до війни.https://www.sueddeutsche.de/meinung/ukraine-fahnenflucht-winkel-soeder-kommentar-lux.GVHmahCwKNZ3UYthoFDkR
Майкл Кімедж, професор історії в Католицькому університеті Америки, що у Вашингтоні, написав колонку для Süddeutsche Zeitung. З 2014 по 2017 він працював у бюро з планування Держдепартаменту у відділі вивчення Росії та України.Тезисно:В лютому 2022 Росія напала на Україну з думкою про швидку перемогу. Восени 2022 складалося враження, що після вересневого контрнаступу переможе Україна. Зараз війна досягла своєї середньої фази - кожна зі сторін мусить змиритися, що не має змоги довести війну до перемоги, однак непомітно для всіх ці дві країни, як і багато інших акторів, залучених так чи інакше в цю війну, полишили уже будь-які сподівання на перемогу. Україна не може дозволити собі вести безкінечну війну. До наступного контрнаступу України можуть минути роки. Підтримка союзників спадає. Підтримка з боку США під питанням.З іншого боку, офіційно чи неофіційно Україна не може відмовитися від своїх територій, адже всім зрозуміло, що з ними зробить Росія - використає як базу для наступного нападу.Перемовини не зможуть врегулювати цю війну. Україна хоче повернути свої території, в той час як РФ не задовольниться Кримом та Донбасом. Кінцева фаза війни матиме форму слабко погоджених домовленостей, які означатимуть постійну ворожнечу, яка супроводжуватиметься потужною військовою присутністю РФ в Криму та на Донбасі.Процитую у своєму перекладі наступний абзац - «Київ міг би обміняти російську територію на зобовʼязання про ненапад на певні українські міста. Конфлікти та напруга виникатимуть раз у раз, але сама війна повільно затихне». Оригінал - Kiew könnte russisches Territorium gegen die Zusage tauschen, dass bestimmte ukrainische Städte nicht angegriffen werden. Konflikte und Spannungen dürften immer wieder aufflammen, aber der Krieg selbst würde langsam abklingen.Автор закликає німецький уряд не повторювати помилок уряду Ангели Меркель, коли канцлерка сплутала готовність РФ до перемовин із готовністю поважати суверенітет та територіальну цілісність України.Німеччина не повинна у своїй підтримці «прив’язуватися» до ідеї української перемоги. Радше, закликає пан Кімедж, треба допомогти Україні здобути якомога сильнішу позицію перед ймовірними перемовинами. Німеччині варто вкладатись в обороноздатність України на десятки років вперед, щоб Київ міг позбутися хиткого миру із РФ. https://www.sueddeutsche.de/meinung/gastbeitrag-ukraine-krieg-russland-ende-verhandlung-militaer-donbass-wuhledar-lux.C2zDtS9DWCuJEz9xNmjAwW
Цікаву колонку для The Washington Post написав давній дописувач, Девід Іґнейшиз (David Ignatius). Назва колонки - Не недооцінюйте ризики ескалації через Україну.Дописувач вважає, що рішення Байдена не надавати дозволу Україні бити далекобійною зброєю по Росії не таке вже й неправильне, адже президент США повинен робити все для того, щоб уникнути ядерної війни. З іншого боку, пан Іґнейшиз вважає, що США можуть інакше допомогти Україні. Після свого візиту в Україну, журналіст каже, що Україна починає «давати тріщину» від цієї війни на виснаження. На його думку, США та інші західні союзники повинні допомогти Києву досягти справедливого вирішення конфлікту, навіть якщо це і не відповідає ідеї тотальної перемоги, яку просуває Зеленський. Путін, на думку автора колонки, вважає, що цього року США подвоїли свою допомогу Україні, тому він і озвучив на днях зміну російської ядерної доктрини, надсилаючи у Вашингтон сигнал. На противагу цьому російський диктатор використовує три важелі - розширює війну «горизонтально» (відкриваючи нові фронти на полі бою), саботуючи роботу НАТО зсередини через країни-члени Альянсу, поглиблюючи співпрацю із Іраном та Північною Кореєю. Автор розмірковує над тим, як саме міг би відповісти Путін на дозвіл Байдена бити ATACMS по російських тилах - Росія могла би озброїти хуситів у Ємені або вдарити по базах у Польщі, по яких зброя США транзитом перекидається в Україну. Зараз світ наблизився до «жовтня 1962», коли Карибська криза досягла апогею. Коли Україна провела успішну вересневу Харківську операцію у 2022 та Херсонську у листопаді 2022, радники казали Байдену, що вони розцінювали можливість застсоування Путіним ядерної зброї як 50/50.Автор вважає, що розсудливість та «холодна голова» Байдена на користь світові.https://www.washingtonpost.com/opinions/2024/09/30/ukraine-escalation-risk-biden-zelensky/
Нарешті The Economist опублікував своє бачення візиту Зеленського в США.Тези такі:Щоб виграти, Україні та її союзникам потрібно визнати, що вони зараз програють. Росія зазнає біля Покровська численних втрат, але Україні теж непросто - складна зима, що все наближається, знищена майже повністю енергетична інфраструктура, проблеми з мобілізацією тощо.Для перемоги України треба змінити загалом курс війни. Західні лідери мають для себе зрозуміти, що означає для них перемога України.Як би Зеленський не хотів повернути Крим та Донбас, в нього немає ні зброї, ні людей для цього. В обмін на території, Захід повинен надати Україні військові гарантії та переконатися, що в України є військові потужності для відбиття потенційного російського нападу в майбутньому.Україна повинна виробляти власну зброю. На сьогодні український ВПК отримав замовлення на 7 мільярдів доларів США, що становить третину його потенційних спроможностей. До речі, якщо Україна вступить в НАТО, то Альянс лише виграє, отримавши доступ до українського ВПК.В Україні 250 компаній, які виробляють дрони, багато з яких дуже іноваційні.Україну потрібно прийняти в НАТО попри те, що війна ще не закінчилася. Це треба зробити за сценарієм Німеччини після Другої світової - 5 стаття не поширюватиметься на територію України, окуповану РФ.Якщо Байден не підтримає Україну, він послабить усі союзи США з іншими країнами, а це якраз те, чого так палко бажає Путін, Китай, Іран та інші автократії.Україна потенційно може стати небезпечним сусідом. У країні вже зараз корупція та націоналістичні настрої зростають. Якщо українці відчують, що їх зрадили, путінська анти-західна пропаганда може лягти на дуже родючий ґрунт в Україні.План Зеленського непоганий, але українському президентові треба знати, наскільки його підтримує Захід. Із цим розумінням він зможе окреслити цей план більш чітко. https://www.economist.com/leaders/2024/09/26/the-war-is-going-badly-ukraine-and-its-allies-must-change-course
А ось що пише поважний Foreign Policy про захід ЗСУ в Курську область.Заголовок - Геополітичні можливості наступу України в Курську область.Підзаголовок - Вхід ЗСУ вказує Вашингтону на розумніший підхід в Азії.Тези:Наступ української армії на Курську область надає можливість закінчити війну швидше. Це стало би для США частиною ширшої стратегії задля уникнення війн проти Китаю, Ірану та Росії одночасно на декількох фронтах.Як саме? Україні треба всіляко допомогти із озброєнням та дозволами бити по території РФ американською зброєю, щоби змусити керівництво РФ сісти за стіл перемовин.Звісно, такий варіант має численні ризики, але це найкраще з тих варіантів, які є зараз.Автор статті вважає, що допомога США Україні для того, щоб та завдала поразці РФ, є найкращим способом змусити Китай відмовитися від ідеї захопити Тайвань.Захоплені Україною російські землі - найкращий аргумент для того, щоб Україна мала сильні позиції під час майбутніх мирних перемовин.Час грає проти США - поки Вашингтон та Європа зволікали із пришвидшеним запуском своїх ВПК, Китай не гаяв часу та нарощував свою міць. США мають пошвидше допомогти Україні перемогти (завдати відчутних втрат) РФ на полі бою.https://foreignpolicy.com/2024/08/15/kursk-ukraine-russia-offensive-incursion-china-asia-us-geopolitics-strategy/
Ось, що пише The Economist про просування ЗСУ на Курщині.Заголовок статті - Що далі після несподіваного вторгнення України в Росію? (Сюрреалістично звучить питання, не погодитесь?)Тезисно:Може, Україна і не контролює 1000 км.кв., як це стверджує Сирський, але ефект несподіванки вдався. Певно, за декілька днів наступ ЗСУ сповільниться, адже логістиці української армії доведеться розтягнутися.Короткостроковий наслідок нападу очевидний - приганьбити Путіна.Деякі українські офіцери здивовані тим, що РФ ще досі не змогла провести швидкий контрнаступ. Зрештою, Путіну, можливо, цього і не треба, адже контрольовані Кремлем ЗМІ «хвацько» доповідають населенню, що все під контролем.Аналітик з Австралії, Мік Раян, бачить три цілі для наступу ЗСУ на територію РФ: тримати і далі здобуту територію РФ під своїм контролем як розмінну монету для майбутніх перемовин; відійти назад та зберегти особовий склад і зброю для відвоювання території України на інших напрямках, зруйнувавши міт про «непереможну армію РФ»; відійти не повністю (джерела видання в Генштабі стверджують, що цей варіант є більш реалістичним), а трішки, для зведення фортифікацій та збереження опції атакувати територію РФ в майбутньому.Тепер завдання Зеленського - перетворити успіхи Наполі бою на Росії у щось більш довготривале. https://www.economist.com/europe/2024/08/13/what-next-after-ukraines-shock-invasion-of-russia Німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung присвятила статтю Олександрові Сирському. Йдеться про подібність операції ЗСУ на Росії та на Харківському напрямку у вересні 2022. Головнокомандувач ЗСУ стикнувся із тиском після звільнення Залужного, але він зміг підтвердити своє реноме талановитого генерала.https://www.faz.net/aktuell/politik/ukraine/der-mann-fuer-die-kursk-offensive-wer-ist-olexandr-syrskyj-19917634.html Німецька Süddeutsche Zeitung пише, що «Москва повинна побачити, що вона вразлива». У виданні вважають, що ЗСУ не зможуть довго утримувати зайняті території, але вони зуміли надіслати чіткий месидж Путіну - ти не є недосяжним. https://www.sueddeutsche.de/meinung/ukraine-russland-kursk-kommentar-wladimir-putin-lux.5LeCbmD8SgesJW5aBjzDzb?reduced=true
TGLIST.COM.UA
