Продовжуємо історію кургану №1 біля Великої Олександрівки. Хоча археологи розкопували курган «зверху вниз», найдавнішими виявилися поховання №24 та №23. Час: 3200–3000 рр. до н.е.У похованні №23 знайшли посуд, виготовлений майстрами «пізнього Трипілля». Це свідчить про активні контакти степовиків із землеробськими племенами за сотні кілометрів від Інгульця. Саме заради цих перших поховань було зведено кромлех — масивне коло з кам’яних плит.На двох плитах виявили зображення тварин, вибиті в камені та розфарбовані.Згодом з’явився другий кромлех, кам’яні скрині-цисти та нові насипи. Курган став «фамільною усипальнею» вождів спочатку ямної, а потім катакомбної культур.У 1981 році вчені пропонували створити музей на місці розкопок, але влада не знайшла коштів на охорону об'єкта «в полі». Цінні експонати: плити з малюнками та розібрані скрині поїхали до заповідника в Переяславі, де вони знаходяться й понині.Решту каміння та плит кромлеху, згідно з офіційними публікаціями (С. Полін та колеги), віддали місцевому мешканцю — охоронцю харчової фабрики «дяді Васі» — для господарських потреб.