Україна-Африка | Жовтень в Африці був багатий на вибориЗокрема, це - Камерун (12 жовтня...

🗳Жовтень в Африці був багатий на вибориЗокрема, це - Камерун (12 жовтня), Кот-Д’Івуар (25 жовтня), Танзанія (29 жовтня). Ці всі три випадки можна охрестити гонкою із завідомо відомим результатом (були ще Сейшели, але не про них сьогодні). По-перше, в усіх трьох країнах опозиційних основних кандидатів не допустили до участі у виборах. В Камеруні заявку основного опозиційного кандидата Моріса Камто відхилили через начебто дві кандидатури від однієї ж і тієї партії MANIDEM (партія Камто Рух за відродження Камеруну не могла висунути кандидатів, оскільки вона бойкотувала муніципальні вибори у 2020 році). Замість нього основну конкуренцію найстарішому президенту в світі Полю Бії (43 роки людина при владі!) кинув його ж колишній союзник Ісса Тчірома Бакарі.В Кот-Д’Івуарі Тіджану Тіаму від Демократичної партії Кот-д'Івуару не дозволили брати участь через питання громадянства – він 40 років тому взяв громадянство Франції і саме зараз, перед цими виборами, суд країни повідомив, що івуарійське громадянство Тіамі втратив, коли набув французьке, а тому балотуватися не може. В Танзанії головного опозиціонера Тунду Ліссу ув’язнили навесні через звинувачення в державній зраді. Ще одна спільна риса – після того, як основних опозиційних кандидатів було усунуто, в країнах опозиційні партії не закликали до підтримки інших кандидатів. В Кот-Д’Івуарі Демократична партія так і не висунула іншого кандидата (в результаті її член балотувався на виборах від іншої платформи і набрав щось біля 3 чи 4% голосів). В Танзанії до виборів добралися лише дрібні партії, які не мали шансів (до слова, в Танзанії - то загальні вибори були, повний пакет як то кажуть). В Камеруні, як я писала, основним суперником став Ісса Тчірома Бакарі, проте опозиція не була об’єднаною. Загалом, нездатність опозиції якось скоординуватися між собою і висунути спільного кандидата зустрічається значно частіше під час виборів в Африці, ніж їхня об’єднана позиція. В результаті всі три лідери – Поль Бія в Камеруні, Алласан Уаттара в Кот-Д’Івуарі і Самія Сулуху-Хасан в Танзанії залишилися при владі. Для Уаттари це буде 4 термін, для Бія – 8, а для Сулуху-Хасан – офіційний перший. Вона стала президенткою після смерті Джона Магуфулі на прізвисько «бульдозер», дане йому чи то за темпи будівництва чи то за те, що розправлявся він саме такими методами з опонентами. До слова, коли Сулуху-Хасан прийшла в 2021 році до влади, вона зробила ряд кроків на покращення політичної ситуації в країні – розблокувала роботу ЗМІ, випустила політв’язнів. І тоді була така надія на демократизацію Танзанії. Як показали вибори, надії були доволі марні. Цікавий епізод в тому, що за кілька тижнів до виборів заборонили роботу кількох ЗМІ через те, що вони показували ролик, який ображав чинну президентку – в ролику йшлося при зникнення людей в країні.Третій момент – це ситуація після виборів в цих країнах. Найбільш спокійно у Кот-Д’Івуарі, е всі кандидати визнали свою поразку. В Камеруні Ісса Тчірома Бакарі стверджує, що він переміг на виборах і зараз він – переховується (учора була інформація, що його затримали – але вона не підтверджена поки) і в країні тривають протести. У Танзанії ситуація обернулася протестами зі страшною цифрою в 800 померлих після того, як поліція вирішила розігнати протестувальників (це дані від опозиції, ООН каже про 10 чоловік, Amnesty International про 100). Такий от жовтень 2025-го в Африці – і про переворот на Мадагаскарі та протести в Марокко не забувайте. Є ще криза з нестачею пального в проросійському Малі, що може обернутися неспокоєм, але про це – в іншому дописі.Джерело: FB Marta Oliynyk-D'omochko