Telegram statistics channel - @ukr_shvydko

❗️В енергетичній галузі України фіксується критичний дефіцит кадрів, через який на роботу можуть повертати пенсіонерівПро це заявив заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України Андрій Закревський.За його словами, однією з головних причин кадрової кризи є обмеження рівня зарплат у державному секторі. Особливо це стосується інженерних спеціальностей та працівників, зайнятих безпосередньо на об’єктах інфраструктури.Закревський зазначив, що на низці підприємств структури «Нафтогазу» інженери та технічні фахівці обмежені рівнем середньої заробітної плати, що призводить до доходів на рівні 14–18 тисяч гривень на місяць. Через це галузь втрачає кваліфіковані кадри, які переходять у приватний сектор або виїжджають за кордон.На тлі нестачі працівників підприємства змушені утримувати співробітників навіть після важких поранень, інвалідності або досягнення пенсійного віку. За словами експерта, в галузі продовжують працювати люди віком 65–70 років, оскільки замінити їх часто просто ніким.#штт_країна

❗️Путін заявив, що "справа йде до завершення" в Україні, Київ відмовився від обміну 500 на 500, пояснив відсутність техніки на параді та прохання Макрона відвести війська, допустив "цивілізований розлучення" з Вірменією через ЄС і назвав Шредера бажаним переговорником від ЄвропиПрезидент РФ повідомив, що Москва розраховує на обмін "1000 на 1000", але пропозицій від української сторони поки не надходило. Він також прокоментував відсутність техніки на параді Перемоги: військові мають зосередитися на розгромі противника, а рішення були ухвалені заздалегідь. За словами Путіна, пропозиція Трампа про перемир'я 9-11 травня була пов'язана з побоюваннями США за безпеку свого посольства в Києві: після повідомлення західних місій про ризики американський лідер попросив продовжити перемир'я.Путін заявив, що рішення про відведення військ від Києва навесні 2022 року було ухвалене після прохання Макрона, який говорив, що Україна не може підписувати документи "з пістолетом біля скроні". Він також назвав бажаним переговорником для Москви екс-канцлера ФРН Герхарда Шредера: "Нехай оберуть європейського лідера, якому довіряють і який не наговорив гидоти на нашу адресу. Ми ніколи не були закриті від переговорів". Говорячи про Вірменію, Путін припустив "цивілізований розлучення" у разі вступу до ЄС, провівши паралель з Україною: "Там все теж починалося з євроінтеграції".#штт_Світ

❗️Під час проведення операції «Мідас» можливий витік даних з антикорупційних органів — УПБільше ніж пів року залишається відкритим питання, як фігуранти операції НАБУ і САП Олександр Цукерман і Тимур Міндіч змогли покинути Україну до початку обшуків і оголошення підозр.За даними журналістського розслідування «Української правди», нові матеріали так званих «плівок Міндіча» містять додаткові обставини, які можуть вказувати на можливий витік інформації.Зокрема, у третій серії записів фігурують розмови Ігоря Миронюка та Дмитра Басова, у яких згадується заступник керівника САП Андрій Синюк як можливе джерело інформації в окремих випадках. Зазначається, що 16 жовтня 2025 року він переглядав дані фігурантів у внутрішній системі, попри те що не входив до групи прокурорів у справі.Серед осіб, чиї дані перевірялися, названо Олександра Цукермана, Тимура Міндіча, а також інших фігурантів, зокрема Ігоря Миронюка, Дмитра Басова та Германа Галущенка.Через кілька днів після цих дій, за даними розслідування, оточення Цукермана обговорювало його терміновий виїзд через Молдову до Відня, а згодом його зафіксували вже в Ізраїлі. Окремо наголошується, що Тимур Міндіч залишив Україну приблизно за кілька годин до початку обшуків.Раніше Андрій Синюк заперечував передачу службової інформації, однак після публікацій залишив посаду в САП. Наразі обставини можливого витоку інформації розслідуються в межах кримінального провадження.#штт_країна

‼️«Армія виснажується»: чому влада посилює мобілізацію та переглядає бронюванняПроблема нестачі особового складу на фронті в Україні з тимчасової давно перетворилася на системну. Попри масштабну мобілізацію, військові дедалі частіше говорять не про кількість, а про якість поповнення. Командир батальйону безпілотних систем заявив, що до 70% новоприбулих є обмежено придатними до служби. За його словами, до підрозділів направляють людей із гіпертонією, серйозними психічними розладами, фізичними обмеженнями та навіть тяжкими хронічними захворюваннями. При цьому багато хто з них не здатний виконувати завдання не лише на передовій, а й у технічних підрозділах, пов’язаних із БПЛА. Така ситуація свідчить про те, що мобілізаційна система дедалі частіше працює за принципом виконання «плану», а не реальних потреб армії.▪️На цьому тлі влада почала обговорювати чергове посилення правил мобілізації. Під перевірку можуть потрапити не лише студенти, а й працівники підприємств, які мають статус критично важливих. Народний депутат Юрій Здебський заявив, що у Верховній Раді обговорюють створення окремого органу, який визначатиме, кого із заброньованих працівників можна відправляти на фронт. Фактично йдеться про перегляд усієї системи бронювання, яка досі вважалася однією з ключових гарантій для економіки та промисловості. Водночас залишається відкритим питання: як масове вилучення фахівців з енергетики, логістики, виробництва та інших сфер позначиться на стійкості держави в тилу.Додаткову напругу створює ставлення суспільства до військового командування. Протягом останніх років регулярно лунали звинувачення в тому, що Генштаб утримує позиції «будь-якою ціною», навіть у ситуаціях загрози оточення. Військові та волонтери неодноразово заявляли, що значної кількості втрат можна було б уникнути за більш гнучкої тактики та своєчасного виведення підрозділів. На цьому тлі мотивація населення до служби продовжує знижуватися. Все більше українців сприймають мобілізацію не як загальнонаціональний обов’язок, а як систему, в якій основний тягар лягає на тих, хто не має грошей, зв’язків чи можливості уникнути відправлення на фронт.▪️Окремим чинником деморалізації залишається корупція в оборонній сфері. Нещодавно Нацполіція повідомила про схему виведення майже 580 млн грн на оборонних контрактах. Приватна компанія отримала понад 2,5 млрд грн на ремонт і обслуговування військової техніки, однак значну частину коштів вивели через фіктивні фірми. На тлі таких скандалів дедалі частіше звучать розповіді військових про те, що техніку доводиться ремонтувати буквально в окопах — власними силами та за власні гроші. А несправність техніки безпосередньо впливає на втрати особового складу.У результаті формується вкрай небезпечна тенденція: добровольці та соціально незахищені чоловіки поступово зникають — або гинуть, або отримують тяжкі поранення, тоді як заможні громадяни продовжують знаходити способи уникнути служби через бронювання, корупційні схеми чи виїзд за кордон. Влада намагається компенсувати дефіцит людей розширенням мобілізаційної бази, однак без вирішення проблем корупції, якості управління армією та довіри суспільства навіть найжорсткіші заходи можуть лише посилити внутрішню кризу.#штт_Ексклюзив

❗️Автоматична відстрочка для багатодітних батьків насправді не працюєВ Україні під час воєнного стану та загальної мобілізації питання відстрочок залишається актуальним для військовозобов’язаних чоловіків. Однією з поширених тем є право багатодітних батьків на звільнення від призову та те, чи надається така відстрочка автоматично.Згідно з чинним законодавством, право на відстрочку мають жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. При цьому враховується не лише кількість дітей, а й фактичне виконання обов’язку щодо їх утримання. Наприклад, наявність значної заборгованості зі сплати аліментів може вплинути на можливість скористатися цим правом.Юристи підкреслюють, що така відстрочка не надається автоматично. Щоб її отримати, військовозобов’язаний має самостійно звернутися до територіального центру комплектування, подати заяву встановленої форми та надати документи, що підтверджують право на відстрочку. Рішення ухвалює відповідна комісія, і лише після цього особа отримує офіційне підтвердження, яке звільняє її від призову на загальних підставах.До моменту ухвалення рішення та оформлення відповідних документів особа вважається такою, що підлягає мобілізації на загальних підставах.Також раніше ми писали про проблеми постановки на облік жінок у ТЦК. Проблеми, пов’язані з багатодітними сім’ями, де кожен із батьків є основою родини, ставлять під питання взаємодію держави і сім’ї як базового осередку суспільства.#штт_країна

‼️Тарифи під тиском війни і ринку: чому подорожчання енергії виглядає неминучимУ 2026 році Україна може зіткнутися з різким зростанням вартості комунальних послуг, попри офіційні запевнення уряду про відсутність підвищення тарифів на електроенергію щонайменше до 31 жовтня. Вже зараз ціни на електроенергію в Україні перевищують показники низки країн Центральної Європи — Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини — приблизно вдвічі. За оцінками експертів, зокрема Олега Попенка, протягом року можливе підвищення тарифів щонайменше на 20%, а до 2028 року ціна може зрости до 7,5 грн за кВт·год. Паралельно очікується подорожчання газу, що автоматично вплине на вартість опалення та гарячої води.▪️При цьому платіжна дисципліна населення залишається високою: близько 98% споживачів своєчасно оплачують газ. Однак на рівні комунальних підприємств накопичується системна заборгованість — борги теплопостачальних компаній за газ уже досягли 150 млрд грн. Це вказує на структурний дисбаланс: кошти, отримані від населення, не трансформуються в стабільні розрахунки з державою, що підриває фінансову стійкість енергетичного сектору.▪️Додатковим фактором тиску на ціни є особливості функціонування ринку електроенергії. За оцінкою економічного оглядача Сергія Лямця, підвищення граничних цін створює умови для надприбутків трейдерів і власників розподіленої генерації. Механізм полягає в закупівлі дешевої електроенергії у державних виробників або імпорті за нижчими цінами з подальшим продажем за підвищеними тарифами. Лише за перші два місяці 2026 року такі операції, за оцінками, могли принести додатково 4,5–6,5 млрд грн. Це свідчить про наявність регуляторних рішень, які перерозподіляють вигоди на користь окремих гравців ринку.▪️Попри спроби уряду відтермінувати непопулярні рішення, сама логіка фінансування енергетичної системи вказує на неминучість перегляду тарифів. Влада аргументує це необхідністю відновлення інфраструктури, яка постраждала внаслідок війни. Водночас виникають питання щодо ефективності використання зовнішнього фінансування, зокрема значних кредитних ресурсів, отриманих від міжнародних партнерів. Відсутність прозорого зв’язку між цими коштами та стабілізацією тарифів посилює недовіру.У підсумку формується ситуація, в якій фінансовий тягар поступово перекладається на населення: через пряме підвищення тарифів або через майбутнє обслуговування зовнішніх боргів. За відсутності глибших структурних реформ у сфері енергетики та тарифоутворення ризик подальшого зростання цін залишається високим, а соціальні наслідки — потенційно відчутними для більшості домогосподарств.#штт_Ексклюзив

‼️Боргова пастка: як зростання держборгу формує довгострокові ризики для економіки УкраїниСтаном на березень 2026 року державний борг України досяг 9,2 трильйона гривень (приблизно 211 млрд доларів), що майже вчетверо перевищує річний бюджет країни на рівні 2,9 трильйона гривень. Така диспропорція означає, що навіть за умов повного спрямування бюджетних ресурсів на обслуговування боргу його погашення залишається складним завданням. При цьому близько 60% державних витрат уже припадає на сектор безпеки та оборони, що суттєво обмежує фінансову гнучкість уряду.Ключовим фактором є не лише сам обсяг боргу, а й його структура та динаміка. Україна продовжує залучати нові кредити для покриття дефіциту бюджету та обслуговування попередніх зобов’язань. За оцінками, у 2026 році потреба в зовнішньому фінансуванні становитиме десятки мільярдів доларів. Водночас домовленості з кредиторами передбачають відстрочку виплат лише до 2030 року, після чого почнеться активна фаза погашення, розрахована щонайменше до 2039 року, не враховуючи накопичених відсотків.▪️Навіть за відносно оптимістичного сценарію, за якого країна зможе спрямовувати 15–20 млрд доларів щорічно на обслуговування боргу, процес триватиме понад десятиліття. Однак такі обсяги платежів співставні з поточними витратами на оборону, що ставить уряд перед складним вибором між фінансовою стабільністю та безпековими потребами. Ситуацію ускладнюють макроекономічні прогнози: очікуване зростання ВВП на рівні 1,8–2,5% не компенсує темпів нарощування боргу, який може сягнути понад 120% ВВП.▪️Демографічний фактор додатково посилює боргове навантаження. У 2025 році природне скорочення населення перевищило 300 тисяч осіб, що означає зменшення кількості платників податків у майбутньому. Таким чином, обслуговування боргу лягає на дедалі меншу економічно активну базу. У довгостроковій перспективі це може призвести до зростання податкового тиску або необхідності нових запозичень для виконання зобов’язань.У підсумку формується замкнене коло: низькі темпи економічного зростання, демографічне скорочення та потреба у постійному зовнішньому фінансуванні ускладнюють перспективи скорочення боргу. Навіть за умов помірного навантаження на доходи громадян (наприклад, 10% від заробітку) термін погашення може розтягнутися на десятиліття. Це означає, що боргові зобов’язання стають міжпоколінним викликом, який вимагатиме комплексних рішень — від стимулювання економічного зростання до перегляду підходів у фіскальній політиці.#штт_Ексклюзив

❗️Ефект українських ударів по російській нафтовій галузі неоднозначний і обмежений, — APAssociated Press пише, що атаки дронів дійсно створюють резонанс — пожежі, евакуації, забруднення довкілля — але повний економічний ефект залишається незрозумілим. Глава консалтингової компанії Macro-Advisory Кріс Віфер зазначає: "Це виглядає видовищно, але затримує поставки лише на кілька днів". За його словами, удари по нафтовим терміналам і НПЗ набагато менш руйнівні, ніж по насосних станціях або завантажувальній інфраструктурі.При цьому зростання світових цін на нафту на тлі кризи навколо Ірану компенсує втрати. У березні експорт нафти з Росії збільшився, а доходи майже подвоїлися — до 19 млрд доларів. "Дії США проти Ірану фактично врятували російський нафтовий сектор і федеральний бюджет від кризи", — додав Віфер. Екологи ж попереджають про довгострокову шкоду для узбережжя та екосистем. У підсумку атаки скоріше справляють психологічний і точковий вплив, ніж системно підривають нафтові доходи РФ.#штт_країна

‼️В ЄС критикують підхід України до переговорів про вступ і боротьби з корупцією — FTЗа даними Financial Times, у ЄС посилюється роздратування через те, як Україна вибудовує процес переговорів про вступ до Євросоюзу, а також через те, як, на думку європейських посадовців, просувається боротьба з корупцією.У матеріалі з посиланням на дипломатичні джерела йдеться, що частина представників Євросоюзу вважає: в Києві неправильно розуміють сам механізм розширення і очікують більш швидкого прогресу, ніж це зазвичай передбачено процедурою вступу.Деякі європейські чиновники в приватних розмовах зазначають, що членство в ЄС є складним і тривалим процесом, а не політичним рішенням «за запитом», і підкреслюють, що очікування Києва іноді сприймаються як тиск на союз.Також у публікації йдеться, що в європейських партнерів залишаються питання до темпів реформ, зокрема антикорупційних заходів, які є однією з ключових умов для просування країни на шляху до членства.Водночас підкреслюється, що процес євроінтеграції залишається політично чутливим і залежить від балансу інтересів усередині самого Євросоюзу.#штт_Світ

‼️Мілітаризація тилу: як розмивання ролей ТЦК і поліції підриває довіру до державиВ українському суспільстві дедалі більше стирається межа між функціями ТЦК та правоохоронних органів. Заяви про можливість застосування зброї проти «ухильників», зокрема озвучені ветераном Євгеном Диким, піднімають питання не лише ефективності мобілізації, а й базових принципів правопорядку. Адже практика показує, що навіть у випадках надзвичайних ситуацій, як-от трагедія в Голосіївському районі Києва, проблема криється не лише в окремих виконавцях, а в системній неспроможності інституцій адекватно реагувати на нові виклики.▪️На цьому тлі особливе занепокоєння викликає фактична бездіяльність поліції під час конфліктів між представниками ТЦК і цивільними. У мережі регулярно з’являються відео, де правоохоронці або не втручаються, або навіть сприяють діям військкомів під час затримань, які супроводжуються застосуванням сили. Повідомлення про можливе розширення повноважень поліції — включно з правом затримання осіб і доставлення їх до ТЦК — лише підсилюють відчуття, що держава рухається до моделі примусової мобілізації із залученням силових структур.Водночас політичні заяви про «реформи» ТЦК контрастують із реальністю, де, за словами депутатів, продовжуються випадки «бусифікації», порушення прав громадян і зростає недовіра до влади. У такій ситуації суспільство дедалі частіше переходить до самооборони. І хоча представники влади публічно висловлюють занепокоєння щодо можливих наслідків поширення зброї серед населення, факти свідчать про протилежне: за оцінками депутатів, на руках у громадян уже є мільйони одиниць незареєстрованої зброї.▪️Це створює потенційно вибухонебезпечну ситуацію. Поєднання масової озброєності населення, недовіри до інституцій і розширення силових повноважень ТЦК може призвести до ескалації конфліктів у тилу. У цьому контексті дедалі частіше лунають пропозиції переорієнтувати ресурси: зокрема, залучити значний кадровий потенціал правоохоронців і працівників ТЦК безпосередньо до фронту. Така ідея, попри свою дискусійність, відображає ключову проблему — суспільство очікує справедливого розподілу відповідальності, а не посилення тиску всередині країни.#штт_Ексклюзив