‼️Удари по оборонній промисловості та проблеми з держзамовленнями ставлять під питання нарощування військового потенціалуНа тлі зростання інтенсивності російських атак дедалі більшого значення набуває стан українського військово-промислового комплексу. Лише на початку червня під удари потрапили десять підприємств ВПК у Києві, серед яких об’єднання «Абрис ПТ», підприємство радіоелектронної промисловості «Спеціальне КБ «Спектр», АТ «Завод Маяк» та державна компанія «УкрСпецекспорт». Значних пошкоджень також зазнали «Мотор Січ» у Запоріжжі, підприємство компанії Fire Point у Дніпропетровській області, яке виробляло комплектуючі для далекобійних ударних БПЛА та ракетного озброєння, а також низка оборонних підприємств у Харківській та Сумській областях, включно із Шосткінським казенним заводом «Зірка».▪️Одночасно російська сторона продовжує модернізувати власні засоби ураження. За словами авіаційного експерта Валерія Романенка, під час останніх масованих атак українські сили змогли збити приблизно третину ракет «Іскандер», однак жодна з восьми запущених ракет «Циркон» не була перехоплена. Крім того, по території України дедалі частіше застосовуються нові типи озброєнь, зокрема ракета «Бандероль», а також збільшується кількість ударів дронами типу «Шахед». За останній місяць інтенсивність таких атак зросла приблизно на 20%. Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов («Флеш») прогнозує подальше збільшення частки реактивних модифікацій «Шахедів», а також використання моделей із елементами штучного інтелекту та нових дронів «Герань-6МУ».Під тиском перебуває не лише оборонна промисловість, а й критично важлива логістична інфраструктура. Одним із прикладів став удар по портовому пункту «Бугаз» в Одеській області, через який проходить близько 90% аграрного експорту. За наявною інформацією, для атаки використовувалися ракети «Іскандер», Х-59, керовані авіабомби та безпілотники. Подібні удари впливають не лише на обороноздатність, а й на економічну стійкість держави.▪️Складною залишається ситуація і безпосередньо на фронті. Значні ділянки передової дедалі більше залежать від боротьби безпілотних систем, причому, за оцінками, противник контролює за допомогою дронів близько 60 кілометрів фронту. Додатковим викликом стало розгортання модернізованих зенітних ракетно-гарматних комплексів «Тунгуска-М1», які, як вважається, мають посилити протидію українським безпілотникам і обмежити можливості ЗСУ в повітрі.На цьому тлі особливу увагу привертає ситуація навколо Харківського конструкторського бюро машинобудування імені Морозова. За словами першого заступника директора підприємства Станіслава Степанова, уже восени 2026 року виробництво бронетранспортерів може зупинитися через відсутність нових державних контрактів. При цьому в самому ХКБМ наголошують, що бронетранспортери БТР-4Е залишаються затребуваними у бойових підрозділах і продовжують використовуватися на фронті.▪️Керівництво підприємства вважає, що скорочення виробництва бронетехніки суперечить реальним потребам армії. Степанов прямо вказує на розрив між рішеннями чиновників і запитами польових командирів, які, за його словами, продовжують потребувати нової техніки. У результаті виникає суперечлива ситуація: поки противник нарощує виробництво та вдосконалює власне озброєння, частина українських підприємств, що вже мають налагоджене виробництво необхідної для фронту техніки, ризикує залишитися без державних замовлень і зупинити роботу.#штт_країна