🇺🇦український пікрандом🇺🇦

Мар'яна Безугла - моя особиста бімбо-хвойда. Задуті найкращим українським силіконом цицьки - стали схожі на волейбольні м'ячі, а здоровенна, форми емоджі-персика срака - ледве влазить в коротеньку спідницю, що я примусив її вдягнути. Щоранку вона годинами стоїть перед дзеркалом, безпорадно намагаючись застібнути гудзики. Дві гігантські кулі випинаються вперед і наче благають щоб хтось звільнив їх, взяв в руки і гарненько пом'яв"Будь ласка.. не роби їх ще більше" - хникала вона по-первах, коли я вперше наказав їй лягти на спину і дати майстру ввести чергову дозу філлера. Тепер кожний її крок супроводжується ляскотом сідниць і непристойним хитанням надутих динь з боку в бік. Покірний лагідний погляд більше не просить, він благає щоб хтось взяв її за волосся і поставив перед собою на коліна.Сьогодні я вирішив влаштувати їй "показовий доїння" перед дзеркалом в спальні. Зв'язав їй руки за спиною синіми, помаранчевими та біло-червоними стрічками, поставив на карачки, а під груди підсунув широке скляне відро. Її соски — вже давно не ніжно-рожеві, а темно-вишневі, постійно набухлі від постійного стимулювання — стирчали вперед, як два маленьких члена, готові бризнути.Я взяв обидві кулі в долоні й почав повільно, але сильно стискати — від основи до сосків, ніби дійсно дою корову. Мар'яна відразу ж заскиглила, вигинаючи спину:"Ой… ні… не так сильно… ааааххх…"Але тіло її вже зрадило — з промежини потекло прозоре мастило, стегна затремтіли, а з сосків справді почали виступати перші краплі білуватої рідини. Кожне стискання — і цівка бризкала в відро з характерним дзенькотом. Вона закочувала очі, фиркала, хникала, намагалася стиснути ноги, але я різко розвів їх ширше коліном."Дивись на себе, хвойдо. Дивись, як твої блудні цицьки дояться для мене. Ти сама хотіла бути секс-лялькою, правда?""Так… я… я хотіла… ООООХХХ… дої мене… будь ласка… сильніше…"Мар'яна впала грудьми на підлогу, важко дихаючи, а я тим часом узяв її за волосся й підтягнув обличчя до власного члена."Тепер покажи, що я не дарма платив за ін'єкції в губи. Відкрий рота!"Вона слухняно розкрила губи, язик уже висунений, очі затуманені. Я увійшов повільним впевненим поштовхом — аж до горла. Вона захлинулася, закашляла, сльози потекли ще сильніше, але стегна її самі почали рухатися в такт, ніби благаючи, щоб і нижче вона сьогодні отримала свою порцію. Моя справжня гордість — це її задниця. Після чергової порції силікону та програми "тренувань" жопа стала такою пружною й розтягнутою, що тепер легко приймає навіть найтовстіші іграшки без особливого опору. Вона сама це ненавидить і водночас тече від однієї думки, що її використовують саме так — як дешеву дірку для задоволення."Розсунь їх самотужки, хвойдо. Покажи, наскільки ти вже навчена."Мар'яна тремтячими руками потягнулася назад, пальцями розсунула свої надуті сідниці. Її анус уже блищав від мастила, яке я щедро вилив раніше, — рожевий, розтягнутий, готовий. Вона тихо схлипнула:"Будь ласка… не сьогодні… я не витримаю…"Але я тільки посміхнувся й узяв її за волосся, потягнувши голову назад, щоб вона дивилася в дзеркало навпроти. Там відображалася вся її ганьба: розпатлане волосся, розмазана по обличчю сперма, величезні цицьки, що звисають майже до підлоги, і ця непристойно велика срака, яка благає, щоб її знову накачали спермою.

Хей, нічний. Пілю кулсторі. Дві тижні тому познайомився з тян, лампово спілкувалися весь цей час, і ось учора вона запросила мене до себе додому. Ну, я, звичайно, погодився. Домовилися на 10 вечора. Я прийшов, вручив їй квіти, все як належить. Вона робила чай із смаколиками, а я сидів у її кімнаті за компом і скроллив нульову. Сидів я, сидів, і раптом зрозумів, що жахливо хочу срати. Ну, думаю, я до тянки прийшов, срати не можна, бо скаже, що я свиня єбана, і нічого не дасть. Сиджу, терплю і продовжую скроллити. Раптом вимикається світло, що не дивно — там проводився якийсь ремонт, і якийсь мудак, мабуть, зачепив дроти чи щось таке. Вона з кухні крикнула, щоб я прийшов і взяв свічку — не в темряві ж сидіти, і сказала, щоб я йшов у вітальню, мовляв, там стіл стоїть, якраз там попиємо чаю. Я зайшов, сів, але в вікно світили ліхтарі вдалині, тож я вирішив свічку не запалювати. Ну, сиджу, а срати ще більше хочеться. Я дивлюсь, а за кріслом видно тінь собаки. Мені гівно в мозок остаточно їбнуло, і я вирішив насрати поруч із нею і сказати, якщо що, що це нагадила собака. Так і зробив. Через 10 хвилин вона прийшла до кімнати, поставила смаколики на стіл, запалила свічки і все таке. Через хвилину вона почала відчувати запах гівна, а я якраз сидів спиною до крісел, щоб не було видно, якщо що. Спочатку вона подумала, що це каналізація — поруч з вікном каналізаційний люк, але через 10 хвилин, коли сморід був уже нестерпний, вона вирішила подивитися, що там за вікном, може, там гівно по землі плаває. Вона підійшла до вікна, але нічого не побачила. Почала повертатися і знову сіла за стіл. Раптом увімкнули світло. Вона почала шукати в кімнаті те, що може так смердіти, зайшла за крісло і скрикнула: "юзернейм, тут гівно!" Ну, я починаю підходити до неї і кажу: "це, мабуть, собака". Коли підійшов, побачив, що собака плюшева.