УП. Кляті питання

Чи справді Гетманцеву готують свою партію і якою вона може бути?Всередині "єдиної партії влади" починаються цікаві рухи. Уже кілька місяців у контексті створення можливого партійного сателіта найчастіше звучить прізвище Данила Гетманцева. Чи можливий якийсь окремий проєкт глави фінансового комітету, і яку йому відводять роль? Зʼясовуємо: 1. За шість років на посаді голови комітету Ради Гетманцев займався переважно профільними питаннями: фінансами, податками, митницею. Тому й прославився як податковий диктатор і персона нон ґрата в середовищі ФОПів, яких постійно прагне "детінізувати".2. Несподівано для багатьох цьогоріч вектор діяльності Гетманцева дещо змінився: він раптом узявся за соціалку. В питанні соцвиплат депутат позиціонує себе як свого роду зарплатно-пенсійного Робіна Гуда: "ліквідувати спецпенсії", "покласти край бідності пенсіонерів", "гідну оплату праці – всім кваліфікованим працівникам".3. Поміж роздумів про соціальну справедливість він намагається створити в соцмережах образ простого чоловіка з народу. Ділиться рецептами страв, позує в тельняшці на фоні виноградного врожаю, хизується поповненням у курнику. Ще одна сфера, в якій останнім часом проявляє активність Гетманцев – підтримка прифронтових регіонів. Тут він досить тісно зав'язаний на регіональні еліти, зокрема на мера Харкова Ігоря Терехова чи голову Миколаївської ОДА Віталія Кіма.4. Сам Гетманцев запевняє УП, що вся його команда – це нібито кілька помічників. Однак, як відомо УП від співрозмовників у владі та бізнесі, для розробки більшості з описаних вище тем команда Гетманцева – Арахамії зібрала принаймні невеликі експертні групи.5. Враховуючи, що президент Зеленський за роки вторгнення взяв різко "вправо", то умовній партії Гетманцева повністю відкрита та частина виборців Зеленського зразка 2019-го, яка має певні патерналістичні погляди і прорадянський сентимент. Якщо такий проєкт відбудеться, то він автоматично стане конкурентом за старшу аудиторію з Юлією Тимошенко.6. Якщо узагальнити, то в ідеальному світі Гетманцева великий капітал затиснутий у залізобетонні податкові рамки, а соціальне благо порівно роздане між усіма.7. За словами кількох співрозмовників УП в Зе!команді, на Банковій отримане високе благословення і там не бачать загрози від активностей Арахамії та Гетманцева. Адже якщо в Гетманцева вийде створити окрему силу, вона буде сателітом влади, що може абсорбувати навіть частину колишнього електорату "регіоналів". Якщо не вдасться, цю команду можна буде інтегрувати у владну партію як суббренд.

Катарський шлях для України: чи замінять "статтю 5 НАТО" гарантії безпеки від Трампа?"Європейська правда" лишається прихильною до ідеї колективної безпеки як найбільш ефективного та стійкого довгострокового механізму стримування РФ – у тому числі через членство України у НАТО. Утім, ми лишаємося відкритими до обґрунтованої дискусії та публікуємо аналітичні матеріали, що пропонують інші підходи у сфері міжнародної безпеки – навіть у разі розбіжності з редакційною позицією. До вашої уваги – стаття українського юриста-міжнародника Михайла Солдатенка про безпекові гарантії США у зв'язці з "постійним нейтралітетом" України як про альтернативний до НАТО механізм забезпечення стійкого миру. 1. "Катарський" указ Трампа встановлює низку зобов’язань США. Штати розглядатимуть напад на Катар як "загрозу миру та безпеці США", подібно до формулювань в договорах із азійськими союзниками. У разі нападу на Катар США зобов'язуються "вжити всіх правомірних та належних заходів, включно з дипломатичними, економічними та, за необхідності, військовими". На відміну від статті 5 НАТО, указ прямо не згадує потенційне застосування сили з боку США, але й не виключає його.2. Риторика Трампа та Віткоффа після саміту на Алясці свідчать, що США можуть розглянути схоже зобов’язання для України, якщо це допоможе Трампу виконати свою обіцянку щодо завершення війни. Утім, це буде можливе лише у разі згоди Росії на такі гарантії (а також за припинення бойових дій, щоб гарантії діяли лише у разі нового нападу на Україну).3. Наразі це видається можливим лише у поєднанні з домовленістю про озброєний нейтралітет / позаблоковість України. Не виключено, що останні заяви спецпредставника Путіна Кирила Дмитрієва про відкритість РФ до обговорення гарантій безпеки для України є ознакою готовності до руху в цьому напрямку.4. Якщо США візьмуть на себе чітке зобов'язання, яке, серед іншого, передбачатиме потенційне застосування сили – вони ставлять на карту свою репутацію та довіру до зобов'язань США перед іншими партнерами та союзниками. За цих умов підтримка довіри до зобов’язань перед Україною стає частиною національного інтересу США. 5. А оскільки Україна не може собі дозволити покладатися тільки на сторонні гарантії, другим необхідним елементом стримування мають бути сильні оборонні та стримувальні можливості України, серед іншого, із західною безпековою допомогою в мирний час. Це може змусити Росію поставити під сумнів доцільність початку ще однієї війни, враховуючи низькі шанси на успіх.

Умови для допомоги Україні: за яких обставин ЄС піде на використання активів РФ?23 жовтня на засіданні Європейської ради у Брюсселі одним із ключових питань стало фінансування України у 2026–2027 роках і чи можна для цього використати заморожені російські активи. У підсумку, попри часто емоційні заяви лідерів різних країн, насправді не сталося ані прориву, ані провалу: 1. Серед найважливіших рішень засідання Євроради – те, що вона доручила Єврокомісії підготувати до грудня конкретні варіанти фінансової підтримки України на 2026–2027 роки. Йдеться про довгострокову архітектуру, яка мала би замінити нинішній механізм Ukraine Facility і додати компонент оборони.2. У підсумкових висновках саміту Європейська рада підтвердила формулу, яка вже багато років є традиційною: заморожені російські активи залишаються під контролем ЄС до моменту, коли Росія відшкодує завдані збитки. Але Єврокомісія має напрацювати юридично бездоганну модель їх можливого використання.3. Бельгія, де депозитарій Euroclear зберігає основну частину заморожених активів РФ (понад 190 млрд євро), та й зрештою уся єврозона, не може дозволити, щоб міжнародний депозитарій із трильйонами клієнтських коштів, в тому числі багатьох провідних держав, опинився під ударами судів. Тому Бельгія наполягає на спільній системі гарантій усіх держав-членів ЄС.4. За тиждень до засідання Євроради у Вашингтоні відбулися щорічні збори МВФ і Світового банку. Саме там виконавчий віцепрезидент Єврокомісії представив європейську концепцію репараційної позики. Це був чіткий сигнал, що ЄС готовий взяти на себе довгострокову фінансову відповідальність за Україну.5. Втім, США на цій зустрічі утримались від чіткої підтримки ініціативи з російськими активами. Фактично це означає, що Сполучені Штати поки не готові брати участь у схемі з невизначеним юридичним ризиком.6. Грудень стане моментом перевірки інституційної спроможності як для євробюрократії, так і української команди. Якщо до цього часу ЄС зможе перетворити політичні наміри на конкретний юридично оформлений фінансовий інструмент, а Україна – інтегрувати свої потреби у його параметри, це означатиме, що європейська спільнота отримає міцний та довготривалий фундамент міцності для перемоги.

Як непомітно падає Покровськ? 5 спостережень УПСтаном на кінець жовтня Покровськ і Мирноград перебувають у дроновому оточенні противника. І щодня наближаються до того, щоб опинитися в реальному. Воєнна кореспондентка УП Ольга Кириленко розповідає про те, чому падає оборона Покровська:1. Реакція вищого командування на загострення ситуації в Покровську була запізнілою.Росіяни "повернулися" в Покровськ практично одразу після гучної липневої зачистки. Жодних додаткових ресурсів, зокрема людей, продовжує пояснювати заступник комбата, для стримування противника вони не отримали. Усі бригади, що стояли в обороні, були виснаженими. Проблем із боєприпасами, наскільки відомо УП, не було, однак можливості ним скористатися вже давно немає. Занести БК у місто власноруч нереально, а логістика на авто давно обрізана.2. Регресуючу обстановку в Покровську затьмарили переможні новини з Добропільського виступу. Однак, як нещодавно дізналася УП, Добропільський виступ мав стати однією з двох клешень, якими росіяни збиралися охопити практично всю неокуповану Донеччину. Сам виступ – південна клешня, наступ на Святогірськ – північна. За планом-максимум противника, вони мали з'єднатися ген по Ізюму та Барвінковому – це приблизно сотня кілометрів просування. Роздроблення Добропільського виступу, хоч і часткове, дозволило зірвати цей план.3. Різка заява Сирського про неприпустимість приховування правди щодо ситуації на Покровському напрямку не була голослівною. На умовній позиції N, яку бригада нанесла на мапу ситуативної обізнаності як існуючу, може стояти двоє поранених піхотинців або ж взагалі не бути нікого. Командири йдуть на таку брехню, щоб уникнути чергової перевірки чи кримінального провадження. А також через те, що після доповіді про втрачену позицію вони часто отримують наказ на її відновлення – а відновлювати немає ким. Водночас на оприлюднених Сирським фото з наради на Покровському напрямку немає жодного командира бригади – а саме ця ланка знає про ситуацію в місті та навколо нього найбільше.4. Тотальний контроль росіян над небом і дірки між піхотними позиціями, якими просочується противник. Російські FPV контролюють практично всі логістичні маршрути до Покровська та Мирнограда – роблять дірки в антидронових сітках, знищують авто та, що найгірше, вбивають українських військових. На кожній трасі чергують дрони-"ждуни" – FPV, що "сидять" на узбіччі й чекають, щоб уразити авто, які проїжджають повз.5. Падіння Покровська означатиме автоматичну втрату його міста-супутника Мирнограда та, за відсутності вчасного наказу на вихід, оточення військових, що стоять у Мирнограді. "Якщо ляже Покровськ, для гарнізону в Мирнограді виходу не буде. У нас логістика в Мирноград – понад 20 км. Провести заміни майже неможливо. Тих, хто на щиті, винести неможливо. Родинське піджимають (росіяни – УП), Червоний Лиман під пі*арами. Люди працюють на межі, розуміють, що оточення все ближче",– розповідає УП один із офіцерів, що працює на напрямку Мирнограда.

У яких професіях ШІ починає домінувати?Американська компанія Anthropic оприлюднила детальні дані про використання свого продукту Claude.ai. Хоча ця система менш популярна, ніж Gemini чи ChatGPT, її дані дозволяють уперше проаналізувати, у яких сферах ШІ починає домінувати, зокрема в Україні. Цікава інфографіка тут, а ось тезово: 1. Для аналізу всі запити користувачів були класифіковані за функціями, притаманними різним професіям. Найбільшу частку професійної взаємодії з ШІ становлять IT-фахівці, на них у США припадає близько третини запитів. Далі йдуть освітяни (понад 12% запитів), решта професій помітно відстають.2. В Україні картина дещо інша. За підрахунками ЕП, 64% всіх звернень до Claude стосуються ІТ-завдань (розробка, тестування, підтримка програм, сайти, бази даних, алгоритми, технічна підтримка). На другому місці – мистецтво, дизайн, розваги, спорт і ЗМІ (11%), на третьому – освіта (менше 10%). 3. Ці дані вказані без урахування 37% запитів, які не можна віднести до жодної професійної категорії.4. На початкових етапах країни з низьким рівнем AI adoption (використання ШІ на душу населення) зазвичай зосереджуються на вузькому колі технічних завдань, передусім на програмуванні. У більш зрілих екосистемах спектр застосувань розширюється: з'являються освітні, наукові, офісні і творчі завдання.5. Попри розширення можливостей ШІ, розробники закликають не панікувати: технологія наразі не витісняє людину, а підсилює її можливості. Мовляв, зараз Claude пише 90% коду Anthropic, але це не зменшує кількість робочих місць, а лише підвищує продуктивність. Інженери концентруються на найскладніших 10% завдань.6. У звіті OpenAI зазначено, що в США ChatGPT на роботі використовують 28% працівників (проти 8% у 2023 році). За оцінками компанії, вони на 40% продуктивніші. Утім, ця формула не є непорушною вічно. "Коли автоматизація досягне 95-99%, нас очікують значні зрушення на ринку праці. Це станеться протягом 2-5 років", – попереджає співзасновник Anthropic Даріо Амодей.

Пільги для ВПО: що можна отримати від держави?Нині в Україні налічується близько 4,5 мільйона ВПО, з яких приблизно 900 тисяч отримують соціальні виплати. Кого вважають ВПО та які пільги можна отримати? Розповідаємо:1. Хто вважається ВПО? Це людина, яка законно живе в Україні та була вимушена змінити своє місце проживання, аби уникнути: негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації; проявів насильства; порушень прав людини; надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Всі ці обставини вважаються загальновідомими і їх не треба доводити. Отримати статус ВПО можна онлайн через "Дію" або офлайн у ЦНАПах чи управлінні соцзахисту. 2. Як отримати грошову допомогу? Щомісяця переселенці можуть отримати грошову допомогу від держави: 2 тис. грн для дорослого і 3 тис. грн – для дитини та людини з інвалідністю. Подати заявку на виплати можна онлайн або офлайн. У застосунку "Дія" зробити це можна під час оформлення статусу. Виплати для ВПО можна замовити у ЦНАПах, відділах соцзахисту населення та в представників місцевої влади. Кошти переказуватимуть на картку "єПідтримка", а витрачати їх можна без обмежень. 3. Чи отримують допомогу особи працездатного віку? Усі непрацюючі люди працездатного віку протягом трьох місяців після призначення допомоги мають "сприяти своїй зайнятості": працевлаштуватися, зареєструватися як ФОП або отримати статус безробітного. Якщо людина цього не зробить, то виплати припиняться.4. Які пільги можуть отримати ВПО? ВПО мають право на безоплатне тимчасове проживання протягом 6 місяців у державних або місцевих закладах, гуртожитках, притулках. Оплачувати треба лише комунальні послуги. Для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю і людей похилого віку цей термін можуть продовжити. Крім того, родина ВПО може одночасно отримувати і субсидію на оренду, і субсидію на комунальні послуги.5. А що з придбанням власного житла? За програмою "єОселя" держава компенсує 70% першого внеску на іпотеку для переселенців та жителів прифронтових територій, а також 70% виплат за кредитом у перший рік. Також ВПО, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях, зможуть отримати від держави до 2 млн грн на одну людину або сім'ю.6. Що ще? Окрім пільг на медицину та навчання, переселенцям не нараховують штрафи чи пені, якщо вони не можуть вчасно погасити кредити. ВПО, які безперервно працюють пів року, можуть отримати додаткову одноразову виплату в розмірі 2 тис. грн. Крім того, переселенці, які отримують житлові субсидії і не отримали кошти від міжнародних організацій, зокрема на прифронтових територіях, зможуть придбати тверде паливо на зиму.

Росія нарощує удари по українських збройних заводах. Як зберегти підприємства?Існує думка, що ворог знищує наші оборонні заводи лише фізично ракетними ударами. Але разом з російськими ракетами "прилітають" борги, втрачені ресурси на розвиток технологій, нереалізовані інвестиційні проєкти тощо. Як зберегти вітчизняне виробництво озброєнь в умовах постійних обстрілів? Зʼясовуємо: 1. Є три механізми форс-мажорів. Перший – відтермінування, тобто виробник досі зобов'язаний поставити продукцію, але держава дозволяє це зробити пізніше. Другий – розірвання контракту за згодою сторін без сплати штрафу, але тоді виробник має повернути авансові кошти, навіть якщо вони вже були витрачені на виготовлення знищеної продукції. Третій – те саме, але розрив контракту ініціюється державою в односторонньому порядку.2. Отже, витрати за будь-які удари по підприємству несе оборонна компанія. З цього приводу на ринку є дві протилежні позиції – і вони відрізняються залежно від сили руйнувань, рівня прибутковості компанії, особливостей продукції та банальної менеджерської впевненості у собі. 3. Для компанії у напруженому фінансовому стані покриття збитків від обстрілів може означати скасування інвестпроєктів. Іншими словами, вона не зможе вкласти гроші у покращення характеристик своєї зброї та збільшення обсягів її виробництва, здаючи позиції в технологічному протистоянні з росіянами.4. Ризик залишитись сам-на-сам зі своїми проблемами після обстрілу стимулює підприємства в кращому випадку закладати ці ризики в ціну продукції, а в гіршому – взагалі відлякує від роботи в галузі та великих інвестицій. А це суперечить цілі держави максимально залучати в галузь приватний капітал та зрештою призводить до нереалізованого потенціалу вітчизняного виробництва озброєнь.5. Найчастіше побажання, яке висловлюють опитані виробники та збройні асоціації – серединний варіант, щоб держава хоч у якомусь форматі розділила ризики зі збройними підприємствами. Серед названих варіантів – надання допомоги у відновленні чи пошуку нових будівель або ж купівлі обладнання, можливості списати частину зобов'язань з оборонної компанії на постачання тієї продукції, яку було знищено. 6. Коли дискусія заходить у поле державної підтримки бізнесу, не можна оминути ризик шахрайства. Наприклад, "Оборонці" відомо про випадки, коли державні та приватні підприємства під час виконання контрактів зловживали оголошенням форс-мажорів, не маючи змоги впоратись із взятими на себе зобов'язаннями.7. На думку директора "Української бронетехніки" Владислава Бельбаса, в оцінці обсягів знищеної продукції можна спиратися на кримінальні провадження з описом збитків, які зазвичай відкривають після прильотів на підприємства. Це може бути підкріплено обов'язковою документальною експертизою, яка б підтвердила перебування продукції у вказаному місці.

Як Україна опинилася перед загрозою нових блекаутів? Ворог вибиває енергетику України регіон за регіоном, тож найближчий опалювальний сезон цілком може за певних сценаріїв виявитись більш складним і проблемним, ніж зима 2022–2023 років. Як Росія змінила свою тактику, і що відбувається з захистом української енергетики? Розповідаємо:1. Глобальний задум ворога незмінний – розбалансувати систему та спричинити блекаут. Для цього росіяни намагаються спочатку розділити енергосистему країни на дві великі частини та зробити їх некерованими. Мета – створити дефіцит на сході країни, де історично споживання завжди вище, а майже вся місцева генерація вже розбита; і поступово паралізувати перетік електроенергії із заходу в східні регіони. 2. У підсумку країна може опинитись у двох реальностях: дефіцитний схід і профіцитний захід, між якими дуже ослаблені "перетини". Це ідеальна ситуація для ворога, щоб спричинити блекаут.3. Наступним кроком може бути удар по маневровій генерації в західних областях (теплові електростанції), а згодом – атака по розподільчих пристроях атомних електростанцій. Якщо ці об'єкти одночасно отримають суттєві пошкодження, атомні станції не зможуть видавати електрику споживачам, можливий стрибок частоти та системна аварія. Це сценарій, який українські енергетики добре пам'ятають із 23 листопада 2022-го, коли без світла, води й опалення одночасно лишились понад 10 млн людей. 4. "Найімовірніше, взимку нас очікує сценарій "4х2": чотири години без світла, дві – зі світлом", – прогнозує представник однієї з державних енергетичних компаній. Найскладнішою ситуація буде в прифронтових і прикордонних регіонах. Зі слів співрозмовника, одна з ключових проблем полягає в тому, що ППО не може забезпечити стовідсотковий захист. 5. Паралельно росіяни б'ють і по газовій інфраструктурі: видобуток, компресори підземних сховищ, розподільчі мережі облгазів. Їхня мета – не лише зруйнувати енергетику, а й порушити баланс газу, щоб Україна в тому числі не могла стабільно постачати паливо для генерації електрики та тепла. 6. Планувати та готувати масовані обстріли російським військовим допомагають їхні енергетики, які точно знають наші прогалини та слабкі місця. "Це вже не війна озброєнь – це війна інженерів. З обох боків сидять енергетики, які слідкують за обстрілами, рахують мегавати, резерви. Одні будують, інші руйнують. І лінія фронту тепер проходить не лише в окопах, а й між диспетчерськими пультами", – додає представник однієї з компаній.

Армія СЗЧ. Як працює механізм повернення на службу і що з ним не так? Як повернутися на військову службу після самовільного залишення частини або дезертирства, не потрапивши до в'язниці, які проблеми можуть виникнути на цьому шляху і що Рада планує змінювати в законодавстві про відповідальність за втечу з армії? Розповідаємо: 1. Подеколи командирам невигідно повідомляти про СЗЧ і дезертирство, адже вони самі відпускають підлеглих військовослужбовців додому в обмін на банківську картку, куди щомісяця приходять виплати за службу. Дехто навіть додає "мертві душі" в бойові розпорядження, щоб отримувати премію, зазначає співрозмовник УП серед комбригів.2. Втеча зі служби стала чи не єдиним методом для переведення військових між підрозділами. У листопаді 2024-го Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє поновлювати контракти і виплати військовим, які добровільно повернулися на службу. Командувачі відкрили скриньку Пандори – бійці масово почали використовувати СЗЧ як метод переведення, особливо з піхотних і штурмових підрозділів.3. Загальна статистика тих, хто повернувся, засекречена. Однак нещодавно директор ДБР Олексій Сухачов розповів, що 29 тисяч українських бійців повернулися на службу за спрощеним порядком. Він передбачав поновлення через резервну військову частину. Боєць мав подати рапорт в "Армію+", згодом його розподіляли в підрозділ резерву. Вже звідти військовий міг перевестися за відношенням від обраної військової частини. Упродовж трьох діб відновлювалися грошові виплати та соціальні гарантії.4. Водночас юрист Назар Олексюк каже, що військові, які поверталися через резервний підрозділ, не мали гарантій, що повернуться саме туди, куди планували. Як наслідок, частина бійців перестали повертатися із СЗЧ.5. Спрощений порядок перестав працювати 30 серпня. Нині військовослужбовці можуть повернутися на службу за загальним алгоритмом – через суд. Щоправда, від початку повернення із СЗЧ до офіційного поновлення у війську може минути від кількох місяців до року. Весь цей час вони чекають рішення вдома. І їх ніхто не розшукує.6. Дехто з бійців почав зловживати правом звільнитися від покарання після першого СЗЧ або дезертирства. Вони повертаються, кримінальна справа закривається, потім знову тікають зі служби і "розраховують, що в частині не витрачатимуть час на службове розслідування і передачу матеріалів до ДБР", – розповідає УП рекрутер однієї з бригад ЗСУ.7. Щоби цього уникнути, військові разом із депутатами підготували законопроєкт № 13260. Документ передбачає, що боєць звільняється від кримінальної відповідальності лише в тому разі, якщо після повернення із СЗЧ відслужить щонайменше 3 місяці.

Як з'явилась і чому занепадає перша в історії монобільшість у Раді?На початку сьомого року формального існування "монобільшості" ми вирішили згадати, як від піднесення перших днів фракція президента дійшла до фактичного напіврозпаду. Отже, перша частина – про те, як монобільшість стала реальною. А тут – дуже коротко про ключових персонажів цієї історії:1. За словами колишнього спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, список "слуг" формувався за кількома підходами. По-перше, там були люди, які працювали у центральному виборчому штабі та люди від регіональних штабів. Кожен із них мав свою квоту у списку. Була група "кварталівців" – були ті, хто просто з'явився в списку, а були ті, хто працював весь час на етапі проведення виборчої кампанії.2. Крім того, були люди, дотичні до партійного процесу – їх називали групою Нижного. Була група експертів, хто був у так званій "білій кімнаті" у штабі і приймав участь в усіх обговореннях. Була група BRDO, так звана група реформаторів Гончарука. І вони, плюс-мінус, отримали по одному місцю в кожній десятці. Було троє людей, делегованих Разумковим.3. Головна проблема із формуванням списку полягала в тому, що ніхто точно не розумів, яка ж із його частин буде прохідною. Наприклад, Разумков пригадує, як нардеп Микита Потураєв образився і навіть просив його виключити зі списку, коли дізнався, що буде там аж під № 97. Інтриги додавав той факт, що до партійного з'їзду ніхто зі списочників не знав свого місця. 4. Водночас по мажоритарці рівень напруги був просто захмарним. Офіційно модерували весь процес Олександр Корнієнко та Сергій Трофімов. Неформально з ними дуже тісно працював Ілля Павлюк. В деяких областях він допомагав контактами, в деяких сам відповідав за всіх висуванців. 5. Один із членів виборчої команди "Слуги" пригадує: окремо на парламентських виборах уже відкрито проявився "Товариш" – так у штабі називали Ігоря Коломойського. Мовляв, були області, де “слуги” не змогли б самі, а в нього були люди і можливості. І вони не лізли в список, а ішли в поля на найважчі округи змагатись.6. Були області, де місцеві феодали проводили одного – двох своїх висуванців під брендом СН, а решту – протискали під власними політичними брендами. Як, наприклад, на Волині, де Ігор Палиця і сам обрався, і всіх своїх людей провів по округах і навіть делегував одного в "Слугу". Це була така форма політичної ввічливості та повідомлення про готовність до співпраці.7. Як і послуги від тодішнього глави МВС Арсена Авакова. На виборах в Раду він закрив масу "сіток" Порошенка на округах, і так змогли виграти багато абсолютно безнадійних кандидатів, навіть Коля Тищенко, пригадує один із членів виборчого штабу Зеленського.