🥊⚪️ У «Тоттенгемі» після матчу з «Астон Віллою», здається, остаточно згадали старі традиції.

За нашою абсолютно неофіційною версією подій:

Останні результати «шпор» і без того не додавали спокою всередині команди. Втрачені очки, провальні відрізки в матчах, помилки в обороні, моменти, які ніяк не вдається реалізувати — усе це поступово накопичувало напругу.

А після чергової невдачі з «Астон Віллою» емоції нарешті вирвалися назовні.

За нашою абсолютно ненадійною інформацією з джерела рівня «брат друга масажиста команди», першим не витримав Мікі ван де Вен.

Після фінального свистка нідерландець нібито зайшов у роздягальню одним з останніх, мовчки сів на своє місце і кілька хвилин взагалі ні з ким не розмовляв.

Де Дзербі в цей час почав розбирати матч.

Спочатку спокійно.

Потім трохи голосніше.

А потім уже дуже по-італійськи.

Тренер говорив про втрату концентрації, неправильні рішення і про те, що команда не може щоразу сама створювати собі проблеми, а потім героїчно намагатися їх виправити.

І тут ван де Вен не витримав.

— А може, справа не лише в гравцях?

У роздягальні стало тихо.

Де Дзербі перепитав.

Мікі повторив.

Далі, якщо вірити джерелу, розмова дуже швидко перейшла з тактичної площини в емоційну.

Спочатку сперечалися про високу лінію оборони.

Потім — про пресинг.

Потім — про те, хто взагалі має страхувати лівий фланг.

А вже за кілька хвилин футбольна дискусія якимось дивом перетворилася на суперечку про те, хто з них швидший на дистанції три метри.

Наступне, що побачили гравці «Тоттенгема», — ван де Вен уже знімає годинник, а Де Дзербі закочує рукави.

Тут старожили команди одразу зрозуміли: запахло традиціями епохи Постекоглу.

Подейкують — що за Анге після особливо прикрих поразок у роздягальні існувало негласне правило:

програли матч — розібрали помилки;

програли другий — додаткове тренування;

програли третій — боксерська сесія.

Кажуть, тоді на тренувальній базі навіть нібито лежали дві пари рукавичок.

Де Дзербі, як виявилося, про цю традицію чув.

Але явно не думав, що одного дня доведеться особисто її продовжувати.

Поєдинок, якщо це взагалі можна так назвати, тривав недовго.

Ван де Вен усе-таки центральний захисник зростом майже два метри, тому перевага в габаритах була очевидною.

Але Де Дзербі компенсував це класичною італійською тактикою: багато рухів руками, постійні розмови і спроби пояснити супернику, чому той неправильно займає позицію навіть під час бійки.

У підсумку партнери втрутилися раніше, ніж ситуація стала серйозною.

Соланке нібито спочатку хотів ще хвилинку подивитися, але його все ж умовили допомогти розборонити учасників.

Соланке забрав ван де Вена в один бік.

Кудус — Де Дзербі в інший.

А Меддісон, за чутками, вже намагався дізнатися коефіцієнт на реванш.

Підсумок вечора — у ван де Вена невеликий синець під оком, у Де Дзербі трохи пом’ята сорочка і повністю зірваний післяматчевий розбір.

Але найцікавіше сталося приблизно через двадцять хвилин.

Коли всі заспокоїлися, Де Дзербі сам підійшов до Мікі.

Вони поговорили.

Без криків.

Без тактики.

І без боксу.

Потиснули руки та уклали угоду.

🤝 Якщо «Тоттенгем» у наступному турі обіграє «Манчестер Юнайтед» — історія закрита, і більше ніхто її не згадує.

🥊 Якщо не обіграє…

Ван де Вен отримує право залишити тренеру такий самий фінгал.

Кажуть, після цих слів Де Дзербі одразу уточнив у аналітиків форму «Юнайтед».

А тренування наступного дня несподівано почалося з відпрацювання стандартів, пресингу та ударів з дальньої дистанції.

Просто збіг.

Тож у наступному турі «Тоттенгем» грає вже не лише за три очки.

Для деяких людей на лаві запасних на кону стоїть обличчя.

У буквальному сенсі 😂

🖥 Ukrainian League of Fantasy