«Незважаючи на свій немолодий вік, не можу до кінця усвідомити усю ницість деяких людишек, які досягають якихось владних висот (все одно яких: законодавчих, виконавчих, судових, правоохоронних, військових, консьєржних тощо) і думають, що вже «взяли Бога за бороду»…Ніхто з них не бажає задумуватися про швидкоплинність життя та їхньої, дуже умовної, влади…Найбільше ж вражають в Україні суди та судді…Якось так сталося, що ця гілка влади в нашій Державі, яка стікає кровʼю у боротьбі з одвічним ворогом, не зазнала ніяких потрясінь і перетрубацій з відновлення Незалежності у 1991 році… Їм, «все по-барабану»: хоч Революції; хоч контреволюціі; хоч АТО-ООС; хоч повномасштабне вторгнення…Ці діячі, у переважній більшості, - окремий клан, для яких Україна - засіб наживи, а не Ненька. (Чого вартує «суддя» Вовк і його «мафія», або ручне управління судами ліквідованого портнова тощо…)Ось і зараз, під час Великої війни за Незалежність, усіляка гидота у суддівських мантіях, час від часу, вилазить, щоб підіграти ворогу та дестабілізувати ситуацію в Державі…Маю на увазі суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Андрія Рибачука, який вирішив, що полеглі Воїни не заслуговують на окреме почесне місце поховання…Пропоную пана Рибачука та йому подібних «суддів» позбавити усіх суддівських бронювань, пільг та пенсій та відправити у Штурмові підрозділи Сил Оборони України.Це буде правильно. І з точки зору людської, і з державної…Усі, хто у Тилу зневажає памʼять наших загиблих побратимів і посестер мають відповідати за свою безчесність.Крапка»🫡Командувач Української добровольчої армії - УДА Дмитро Ярош