Життя, щоб славити Бога — єпископу Михайлу Мокієнку 70 роківСердечно вітаємо з днем народження єпископа Михайла Михайловича Мокієнка, життєвий шлях якого – то яскравий приклад посвяти Богові та служіння людям. Він народиться у християнській родині, у третьому поколінні віруючих.У 70-х роках, коли радянська система тіснила Церкву, Михайло прийняв водне хрещення, за свої погляди був відрахований з технікуму. Почав служити й незабаром був обраний на дияконське служіння в рідній церкві в селі Томаківка на Дніпропетровщині. А в 90-х прийняв служіння старшого пастора, очолив Дніпропетровське обласне об’єднання УЦХВЄ та згодом був рукопокладений в сан єпископа.За роки його служіння були започатковані десятки нових церков, освітні благодійні та місійні проєкти. Під його керівництвом зросли сотні служителів. У час війни продовжує ще з більшим натхненням і пасторською відвагою служити людям. Разом з дружиною Лідією Остапівною вони виховали четверо синів.«Ваше служіння, відданість і приклад віри надихають багато людей в нашій церкві та поза її межами. Нехай Бог і надалі зміцнює Ваш дух, дарує міцне здоров'я, мир у серці та радість у кожен новий день!» - побажав Михайлу Мокієнку в привітанні старший єпископ УЦХВЄ Анатолій Козачок.«Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!» (Пс. 20:5).
7-8 листопада у місті Клівленд в штаті Огайо (США), відбувся Стратегічний саміт п’ятидесятницьких церков, у якому взяли участь пастори та віряни церков зі Сполучених Штатів, Канади та України. «Ми говорили про освітні проекти, намітили плани щодо подальшої співпраці у різних напрямках», - каже старший єпископ УЦХВЄ Анатолій Козачок.За його словами, пріоритетними є три сфери, серед яких найперше – це місійні проекти, відкриття нових церков та підтримка служителів. Друге – душеопікунська праця, вона потребує професійної підготовки кадрів. І нарешті це гуманітарна праця, яка й надалі триватиме та розвиватиметься.Стратегічний україно-американський саміт – це платформа для спілкування єпископів, пасторів, а також християнських лідерів із сфер громадської діяльності, бізнесу та освіти.Українську делегацію на чолі зі страшим єпископом представляли його перший заступник Віталій Яцюк, єпископи Юрій Веремій, Ростислав Мурах, Ілля Герасим, Андрій Світлан, а також директор Департаменту зовнішніх та міжнародних зав’язків Юрій Кулакевич та пастор Олександр Григорчук. Освітній сектор передставив ректор Київського Біблійного інституту Ігор Скрипниченко, який розповів про стратегію впливу КБІ в Україні: «Наша мета - захищати й поширювати чотири ключові цінності біблійного інституту: зосередженість на Ісусі Христі, авторитетність Біблії, служіння Святого Духа та місію навчати народи» - підкреслив він.«Ми раді й цінуємо те, що цей стратегічний саміт за участю наших американських і канадських братів та сестер відбувся. Вірю, що у майбутньому ми побачимо хороші плоди цієї роботи», - каже Анатолій Козачок.
В Україні відбулася зустріч представників Генеральної Асамблеї Міжнародного Євангельського Теологічного Альянсу (МЄТА) 3-7 листопада 2025 року у Львові відбулася зустріч International Evangelicals Theological Alliance (Генеральна Асамблея Міжнародного Євангельського Теологічного Альянсу). Вона обʼєднала представників з 40 навчальних закладів та організацій світу з таких країн: з України (Департамент освіти УЦХВЄ представляв заступник директора Богдан Галюк), Польщі, Австрії, Грузії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки. Метою Альянсу є розвиток спільноти євангельських богословських освітніх установ та християнських організацій шляхом сприяння професійному спілкуванню, забезпечення якості освіти, а також просування та поширення богословських досліджень для служіння Церкві та суспільству, насамперед у Європі, Центральній Азії та за їх межами.Протягом цього тижня відбулися вибори Ради (11 членів) та керівника Альянсу (до складу Ради увійшли пʼятеро представників УЦХВЄ: Алла Нечипорук, Станіслав Степанченко, Ігор Семенюк, Віталій Варениця, а також Ольга Гетьман (УЦХВЄ в Європі).Головою ради МЄТА на чотири роки обрано Тараса Дятлика.
Там, де лунають вибухи, звучить подяка: як Бог відроджує ХарківщинуХарківщина — одна із областей, що від початку повномасштабного вторгнення відчула на собі жахливий біль війни. Сотні зруйнованих будівель, тисячі понівечених доль, втрачені життя… Біль, страх, вибухи — саме такими словами можна описати перші роки вторгнення. Але до цих слів додалися ще дві — Надія та Вдячність. Вони стали тим, що підтримувало життя навіть у найтемніші дні, тим, що сьогодні допомагає Харківщині відроджуватись і процвітати.Попри війну, за роки від початку великої агресії в області відкрилися понад 30 церков у містах і селах регіону. Зібрання, які починалися з кількох людей, сьогодні стали повноцінними громадами, деякі з яких цього року вперше відсвяткували День Подяки.Жовтень став особливим місяцем для церков УЦХВЄ у Кленовому, Подвірках, Вільшанах, Ізюмі, Калинівці, Печенігах, Південному та Лозовій. Люди, більшість із яких лише нещодавно прийняли Христа, з любов’ю та жертовністю готували свято: приносили плоди, прикрашали доми молитви, вкладали свої сили та фінанси. Усе в дусі єдності, щирості та вдячності Богові.https://www.chve.org.ua/yak-boh-vidrodzhuie-kharkivshchynu-11-25/
Військове капеланство: віра, що стоїть у проломіТисячі вірян та священнослужителів з церков нашого братерства сьогодні служать у війську. Ми отримуємо запити від Міністерства оборони та Генерального штабу щодо служіння штатними капеланами для наших військовослужбовців. Адже це служіння є надзвичайно важливим для війська.Головна ідея капеланського служіння - це служіння людям. Як і колись Ісус Христос дивився на народ, який був змучений і розсіяний, як ті, що не мають пастора, так і сьогодні багато людей потребують слова підтримки, правди й віри.Капелани - це служителі, які несуть Слово Боже воїнам, розуміючи свою відповідальність перед Богом і місію, до якої покликані.Військовослужбовці свідчать, що вони по-особливому відчувають силу молитви церкви. Попри всю біду, церква стоїть у проломі перед лицем Всевишнього, і Господь робить Свою роботу. Тому важливо продовжувати молитись за кожного військового та капела.Дорогі друзі, сьогодні є багато військових капеланів з наших церков. Якщо ви знаєте таких, благословляйте їх у своїх серцях та словах. Запитуйте, в чому є потреба та чим ви можете бути корисними для війська і для них особисто. Долучайтесь до цього служіння, навіть служінням підтримки.https://youtu.be/kcd6VvpCy88
Відійшов у вічність старійшина українського п’ятидесятницького братерства — Федір Ігнатович Папроцький24 жовтня, на 91-му році життя, відійшов до вічності один із духовних стовпів українського п’ятидесятницького руху — Федір Ігнатович Папроцький.Його земний шлях був наповнений вірою, ревністю до Божої справи та щирою любов’ю до людей.Ще в часи радянських утисків, у 1980-х роках, Федір Ігнатович ніс пасторське служіння у Карнаватській церкві міста Кривого Рогу, де за його ініціативою було збудовано Дім молитви — оселю для багатьох сердець, спраглих Божої присутності.Під час відновлення п’ятидесятницького братерства в Україні він служив як старший пресвітер Дніпропетровської області, а згодом — заступником старшого єпископа та членом Правління УЦХВЄ. Паралельно Федір Ігнатович був пастором церкви «Філадельфія» у Кривому Розі, де залишив глибокий духовний слід і добру пам'ять у серцях віруючих.На початку 2000-х років разом із родиною він емігрував до США, де продовжив своє служіння, несучи світло Євангелії серед слов’янської громади.В останні роки життя Федір Ігнатович трудився у Слов’янській християнській п’ятидесятницькій церкві «Вефіль» у місті Еверетт, штат Вашингтон, сприяючи зміцненню віри та духовному зростанню нових поколінь віруючих.Приклад віри, любові до Бога і людей, незламної відданості служінню, який ми бачили у житті Федора Ігнатовича, назавжди залишиться в історії Церкви і в серцях тих, кого він наставляв і благословляв.Від імені Української Церкви Християн Віри Євангельської висловлюю щирі співчуття дружині Надії Федорівні, дітям, онукам, правнукам — усій родині, а також усім церквам в Україні та США, де він звершував своє служіння.Федір Ігнатович прожив довге, благословенне і плідне життя.Сьогодні він увійшов до вічних осель свого Небесного Отця — туди, де вже немає скорботи, а лише вічна радість у присутності Господа.З молитвою про потіху й мир у ваших серцях,старший єпископ УЦХВЄАнатолій Козачок
У неділю, 26 жовтня 2025 року, в селі Абазівка, що поблизу Полтави, відбулося урочисте відкриття нового Дому молитви церкви християн віри євангельської «Свята Трійця». Це служіння стало справжнім святом подяки Богу за велике благословення — завершення будівництва сучасного, зручного й гарно облаштованого молитовного дому, який звели всього за рік і два місяці. Сам цей факт є безперечним свідченням Божої слави.Зал нового дому був переповнений — зібралися численні віруючі, місцеві жителі, гості, брати та сестри з різних церков. Серед почесних гостей були: старший пресвітер об’єднання церков Дніпропетровщини Михайло Макієнко, єпископ із Луцька Микола Синюк, новообраний директор місії «Голос надії» (м. Луцьк) Віктор Оніщук, директор Департаменту благовістя УЦХВЄ Володимир Бобик, а також інші служителі, які приїхали розділити радість цього знаменного дня.Новий Дім молитви справляє чудове враження — просторий, сучасний, продуманий до дрібниць і максимально пристосований для служіння людям. У будівлі передбачено кілька санвузлів, душову кабіну, кімнати для місіонерів, дитячу кімнату для матерів із малюками, навчальний клас для занять із дітьми, затишну кухню — усе необхідне для комфортного перебування та проведення богослужінь.Детальніше
Від підпільного співника до столітнього ювілею або Як церква у Чуделі пройшла шлях від таємних зібрань до благодійного центру19 жовтня Церква Християн Віри Євангельської села Чудель урочисто відзначила своє 100-річчя. На святкове богослужіння зібралися численні гості, серед яких єпископи, пастори з сусідніх церков та представники закордонних місій.Першим з привітанням до присутніх звернувся старший пастор церкви Володимир Хомич. Після чого пастор Олександр Хомич нагадав присутнім важливі історичні віхи…За радянських часів віруючі не мали своєї легальної громади, але це не зупинило їх. Вони таємно збиралися, підтримуючи зв'язки з церквами в Сарнах і Тинному. Саме тоді майбутній лідер громади, Володимир Хомич, розпочав небезпечну справу – підпільне друкування українських співників і Біблій. У 1989 році, з початком «перебудови», християни зважилися на сміливий крок – побудувати власний Дім молитви. За підтримки сільського голови та братських церков, завдяки неймовірному ентузіазму всієї невеликої громади (40 осіб), будівництво було завершене за рік. 27 жовтня 1991 року відбулося перше богослужіння в новому домі молитви.З того часу церква розгорнула потужну місіонерську та соціальну діяльність…Більше тут …
Час трансформації: УЦХВЄ презентувала стратегію системного служіння душеопікунівБільше ніж 52% опитаних вірян ніколи не зверталися до душеопікунів, і лише близько 60% церков готові надавати адекватну душеопікунську допомогу всім, хто її потребує. Такі не зовсім втішні цифри стали відомі під час стратегічної конференції УЦХВЄ «Розвиток душеопікунства та пасторського піклування», що відбулася 15-16 жовтня на Київщині.Метою заходу було оснастити знаннями та мотивувати служителів. На конференції презентували результати першого комплексного дослідження душеопікунства УЦХВЄ в умовах війни «Час трансформації», проведеного за підтримки міжнародної організації Scholar Leaders. А також - стратегію розвитку служіння. Вона включає принципи командоутворення, створення регіональних ресурсних центрів, поради для церковного керівництва тощо.Словами підтримки та підбадьорення для учасників впродовж двох днів ділилися служителі з багатим душеопікунським досвідом: старший єпископ Анатолій Козачок, єпископи Олександр Озеруга, Сергій Вознюк, гість із США, єпископ Віктор Прохор та інші. Детальніше про захід читайте на сайті
«Капелани-протестанти – цінний ресурс у війську» - начальник Служби військового капеланства ЗСУ Олександр Вовкотеча.У Збройних силах України сьогодні служить понад 370 штатних капеланів різних церков та релігійних організацій — це близько 45% від потреби. Вакантними залишаються 460 капеланських посад. Про це повідомив начальник Служби військового капеланства (СВК) ЗСУ, полковник Олександр Вовкотеча під час брифінгу в «Укрінформі» 13 жовтня. На офіцерських посадах у різних структурах Служби працюють священнослужителі 13 релігійних організацій. У тому числі віряни УЦХВЄ: 11 - у Збройних силах, 1 - у Національній гвардії України та ще 1 капелан наразі заходить на посаду до Державної прикордонної служби України. Як повідомив нашому кореспонденту полковник Олександр Вовкотеча, військові капелани протестантських, зокрема з євангельських церков, є дуже ефективними. «Це цінний ресурс у війську. Чому? Тому, що капелани-протестанти здебільшого чітко розуміють, що вони роблять і в якому колективі знаходяться. Багато з них служили у війську ще до війни або після 2014 року, тобто багато військових їх знають і поважають», - підкреслив начальник СКВ ЗСУ.Пряму трансляцію брифінгу можна переглянути на ресурсі «Укрінформу» https://www.youtube.com/watch?v=IPeFCIbo9TwМатеріал повністю: https://www.chve.org.ua/bryfinh-sluzhby-viiskovoho-kapelanstva-zsu-oleksandr-vovkotecha/
TGLIST.COM.UA
