Кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає. Та, на жаль, саме ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками: обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для нормального розвитку.Життя в постійній напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». Замість того, щоб пізнавати світ, дитина весь час сканує його на небезпеку.Повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і змінює навіть структуру мозку. Як наслідок — дитина може мати комплексну травму розвитку.Важливо памʼятати: діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії». Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання.📚 Більше про форми насильства, їхні ознаки, індикатори та як на них реагувати — у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу».Отримати консультацію юриста