Автор: Вадим ІвахнюкВ рамках челенджу від Ліги АСЛР я взявся за Берсеркер від Verdis QueІ, скажу відверто, це не був той випадок, коли ти просто легенько почитав перед сном. Ця книга брутальна, жорстока й липка, мов чорна нафта. Вона чіпляється за тебе і твою свідомість, мов смола, і тягне у своє прогниле нутро, де неон відкидає тіні бруду і жорстокості. Автор вкотре довів, що вміє візуалізувати світ так, що ти ніби сам бродиш цими вулицями нижнього сектору Блакитного міста-титана. Неон, кров, мізки на асфальті, дешеві клони, імпланти, та люди давно стали деталями системи. Бойові сцени соковиті, жорсткі та деталізовані. Без спроб зробити це "героїзовано" чи “гарно”! Персонажі бачаться реалістично. Вони побиті долею , виснажені й зламані . Особливо Ельна Вард. У перших стрічках я відчув її втому від прогнилого світу, який автор створив навкруг сюжетної лінії. Але книга не без (моїх) суб'єктивних мінусів. Подекуди автор надто захоплюється описами, і текст починає душити читача потоками технічного “візуалу”. Деяким сценам, як на мене не вистачає простору чи повітря. Іноді хочеться, аби історія рухалась трохи швидше, а пояснень було менше. Але знову таки це лише моє суб'єктивне враження, оскільки я не завжди був готовий до такого змістовного навантаження. Чи це моя улюблена книга автора? Ні! Але точно і не найслабша! Це міцна кіберпанкова фантастика, не стерильна і не ідеально вивірена. Цим, як на мене, вона і бере! Підсумок: жорсткий й атмосферний кіберпанк, який точно заслуговує уваги любителів важкої фантастики! Сюжет — 8/10Атмосфера — 9,5/10Персонажі — 9.5/10Візуалізація світу — 10/10Загальна оцінка — 8.5/10https://arkush.net/book/36014#uafantasy #рецензії